Лось звичайний
5 тварин
Лось звичайний або лось європейський (Alces alces) — вид роду лось (Alces) родини оленевих (Cervidae), представлений у фауні України і суміжних країн.
Занесено до Червоної книги України з кінця 2017 року.
Широко поширений в лісовій і місцями у лісостеповій природних смугах, на півночі — у тундрі . На сході свого поширення межує з іншим видом цього роду — лосем американським (Alces americanus). Існує широка зона гібридизації між лосем звичайним і американським в Центральному Сибіру і на півночі Зовнішньої Монголії .
Лось є другим найбільшим (за вагою) ссавцем фауни України (після зубра ) і другим за довжиною тіла (після ціп'яка бичачого Taenia saginata) видом тварин фауни Європи (не рахуючи китів ). Самці лося озброєні рогами, які вони скидають кожної осені.
Вагомий внесок у вивчення екології лося зробив К. П. Філонов
У період з кінця XIX до середини XX ст. лосів в Україні не було. На початку XX ст. лось фігурував у зведенні фауни України як „звір колишньої фауни, про що свідчать численні знахідки лося на торфовищах“. Вид з'явився в Україні шляхом природного розселення з території Білорусі і до кінця XX століття заселив усю лісову і лісостепову смугу на південь до Карпат (але в самих Карпатських горах відсутній), Середнього Подніпров'я та Дінця. На сьогодні відбувається зворотне скорочення південних меж видового ареалу. Період розширення ареалу був пов'язаний зі зростанням загальної чисельності виду та з великими площами соснових посадок, які виконували захисні функції та були незамінним кормовим біотопом. Тепер площі молодих сосняків значно скоротилися, а рівень незаконного полювання суттєво зріс, через що чисельність лося невпинно скорочується.
Виходячи з відомих і доступних для аналізу моделей динаміки ареалу і чисельності лося у Східній Європі, у найближчі два-три десятиліття вид, можливо, остаточно зникне в Україні та південній частині Білорусі. Відбуватиметься це практично без участі людини, відповідно до динаміки самого виду та через глобальні змінами клімату.
Лось звичайний або лось європейський (Alces alces) — вид роду лось (Alces) родини оленевих (Cervidae), представлений у фауні України і суміжних країн.
Занесено до Червоної книги України з кінця 2017 року.
Широко поширений в лісовій і місцями у лісостеповій природних смугах, на півночі — у тундрі . На сході свого поширення межує з іншим видом цього роду — лосем американським (Alces americanus). Існує широка зона гібридизації між лосем звичайним і американським в Центральному Сибіру і на півночі Зовнішньої Монголії .
Лось є другим найбільшим (за вагою) ссавцем фауни України (після зубра ) і другим за довжиною тіла (після ціп'яка бичачого Taenia saginata) видом тварин фауни Європи (не рахуючи китів ). Самці лося озброєні рогами, які вони скидають кожної осені.
Вагомий внесок у вивчення екології лося зробив К. П. Філонов
У період з кінця XIX до середини XX ст. лосів в Україні не було. На початку XX ст. лось фігурував у зведенні фауни України як „звір колишньої фауни, про що свідчать численні знахідки лося на торфовищах“. Вид з'явився в Україні шляхом природного розселення з території Білорусі і до кінця XX століття заселив усю лісову і лісостепову смугу на південь до Карпат (але в самих Карпатських горах відсутній), Середнього Подніпров'я та Дінця. На сьогодні відбувається зворотне скорочення південних меж видового ареалу. Період розширення ареалу був пов'язаний зі зростанням загальної чисельності виду та з великими площами соснових посадок, які виконували захисні функції та були незамінним кормовим біотопом. Тепер площі молодих сосняків значно скоротилися, а рівень незаконного полювання суттєво зріс, через що чисельність лося невпинно скорочується.
Виходячи з відомих і доступних для аналізу моделей динаміки ареалу і чисельності лося у Східній Європі, у найближчі два-три десятиліття вид, можливо, остаточно зникне в Україні та південній частині Білорусі. Відбуватиметься це практично без участі людини, відповідно до динаміки самого виду та через глобальні змінами клімату.
