О́рикс бі́лий, або араві́йський (Oryx leucoryx ) — антилопа роду Орикс (Oryx ), раніше широко поширена в пустелях і напівпустелях Західної Азії.
Білий орикс є найменшим з усіх видів ориксів, його висота в загривку складає лише від 80 до 100 см. Вага білого орикса становить до 70 кг. Хутро дуже світле, через що тварина і отримала свою назву. Ноги і нижня сторона тіла жовтуваті, часом навіть бурі. У кожного білого орикса на морді є своєрідний темно-коричневий візерунок на зразок маски. У обох статей дуже довгі, майже рівні роги довжиною від 50 до 70 см.
Білий орикс ідеально пристосований до життя в пустелі. Відбиваюче сонячні промені забарвлення хутра захищає його від спеки. При нестачі води і високих температурах він може збільшувати температуру тіла до 46,5° C, а вночі вона опускається до 36° C. Завдяки цьому знижується потреба у воді. При виділенні калу і сечі ці тварини також втрачають дуже мало рідини. Температура крові, якою забезпечується мозок, знижується унікальною системою капілярів.
Білий орикс харчується травами, листям і бруньками і легко переносить кілька днів без прийняття рідини. Потребу в ній воін при відсутності близьких водойм частково покриває злизуванням роси або вологи, що осіла на хутрі своїх родичів. Щоденне пиття води необхідно лише вагітним особинам. Білі орикси вміють відчувати дощ і свіжу траву і рухатися в потрібному напрямку. У денний час ці тварини відпочивають.
Самки і молодняк живуть в групах, що складаються в середньому з п'яти особин. Окремі стада «володіють» пасовищами площею більш ніж 3000 км². Самці ведуть поодинокий спосіб життя, захищаючи території до 450 км².