Катопума калімантанська (Catopuma badia ) — хижий ссавець родини котових. Екстраполяція щільності й зони заселення дає підстави вважати, що чисельність виду становить приблизно 2200 зрілих особин, що робить цю кішку одною з найбільш рідкісних і найменш вивчених серед котячих.
Ні
НічніНічний спосіб життя тварин — це особлива поведінка тварин, при якій активне життя здебільшого ведеться серед ночі, а сон серед дня.Нічні тварини за...
М'
М'ясоїдніМ'ясоїдні — тварини, що живляться переважно м'ясом. Цим вони відрізняються від травоїдних, що споживають в основному рослинну їжу, а також від всеї...
На
НаземнийБі
БігунОс
Острівні ендемікиЖи
Живородні твариниЖиворо́дний — термін на позначення тварин, у яких ембріон розвивається в організмі матері, тож дитинчата з'являються на світ живими, а не з відкла...
Од
ОдинокийB
починається зГолова і тіло завдовжки 490—700 мм, хвіст — 300—400 мм. У плечах заввишки 28—30 см, вага 2,3 — 4,5 кг.
Приблизно розмірів великої домашньої кішки з надзвичайно довгим хвостом, калімантанська кішка виглядає як мініатюрна версія азійської золотої кішки. Як азійська золотиста кішка і ягуарунді, калімантанська кішка має два види відтінків забарвлення. Шерсть може бути відтінку червоного дерева або чорно-сірою на спині й боках, але, як правило, блідіша знизу, з деякими слабкими плямами на животі й кінцівках. Є бліді світлі мітки всередині кожної з очних ямок, і можливі слабкі темні смуги на верхній частині голови та щік. Волосся на потилиці, з боків від маківки, на щоках, і на передній частині горла росте вперед. Остання половини хвоста помітно біліша знизу. Короткі й округлі вуха сидять низько з боків округлої голови і не мають білих плям на задній частині.
Кішка знайдена виключно на острові Борнео (Індонезія). Мешкає в лісистих територіях на рівнинах і пагорбах, у болотних місцевостях. Зустрічається на висотах принаймні до 800 м.
Веде потайний, ймовірно поодинокий, переважно денний спосіб життя. Ніколи не спостерігалася на дереві.
Полює, як вважається, на дрібних ссавців, птахів, гризунів і навіть мавп, живиться падлом.
Потенціальними ворогами можуть бути Neofelis diardi, Crocodylus porosus, пітони, свійські собаки, але люди є незрівнянно більшими ворогами.
Калімантанська кішка є вкрай рідкісним видом. Коли сільські жителі штатів Сабах і Саравак були опитані про місцевих диких тварин, більшість з них були знайомі з димчастим леопардом, бенгальською кішкою, суматранською кішкою та мармуровою кішкою. Жоден не впізнав на фотографії калімантанську кішку. Гніда кішка повністю захищена законом у більшій частині ареалу її проживання; полювання та торгівля заборонені.
У 1998 році жива калімантанська кішка була спіймана в пастку в дикій природі й трималась у невідомому місці; тоді й вперше була отримана фотографія живої калімантанської кішки. У 2000 році дві кішки були спіймані в пастку, встановлену мисливцями поблизу сіл Натуван і Соак у штаті Сабах. Вони були продані тваринним дилерам, які подали заявки на дозвіл на вивіз їх до північноамериканського племінного господарства. Обидві кішки померли перш ніж їх експортували.
Велика увага, що приділяється цим рідкісним кішкам ставить під загрозу виживання виду. Місцевим мисливцям і тваринним дилерам добре відомо, що іноземні зоопарки й розплідники будуть платити величезні гроші за живих тварин, що призвело до посилення тиску на цих рідкісних тварин. Хоча ловля калімантанських кішок є незаконною, ця практика продовжується. Якщо попит не знизиться, що малоймовірно, західні зоопарки й розплідники в кінцевому підсумку можуть понести відповідальність за викорінення цього виду.
Знищення місць проживання у зв'язку з комерційними рубками і плантаціями олійної пальми є серйозною загрозою. Плантації олійної пальми, ймовірно, розширюватимуться в майбутньому в результаті збільшення попиту на біопаливо.
Вид включений до Додатку II СІТЕС. Кішки повністю захищені національним законодавством на більшій частині ареалу її проживання. Полювання заборонене на острові Калімантан, в штатах Сабах і Саравак. Присутність калімантанської кішки зафіксована у кількох природоохоронних областях.
