Країна

Камерун

1447 тварин

Камеру́н, офіційно Респу́бліка Камеру́н — держава в Центральній Африці, що межує на північному заході з Нігерією, на північному сході з Чадом, на сході з Центральноафриканською Республікою, на півдні з Республікою Конго, Габоном і Екваторіальною Гвінеєю, з заходу омивається Атлантичним океаном — затокою Біафра.

Камерун, що займає 475 442 км², є 53-ю за площею країною в світі. Це трохи більше, ніж Швеція або штат Каліфорнія; країну можна порівняти за розмірами з Папуа Новою Гвінеєю.

Камерун розділений на п'ять основних географічних зон, що відрізняються домінуючими фізичними, кліматичними та рослинними особливостями.

Прибережна рівнина простягається на 15 — 150 кілометрів вглиб країни від Гвінейської затоки і має середню висоту 90 метрів. Клімат надзвичайно спекотний і вологий з коротким сухим сезоном. Цей прибрежний пояс густо вкритий лісами і охоплює деякі з найбільш вологих місць на землі, у тому числі частину прибережних лісів Крос-Санага-Біоко.

Південно-Камерунське плато піднімається від прибережної рівнини в середньому до висоти 650 метрів над рівнем моря. Екваторіальний тропічний ліс домінує в цьому регіоні, хоча чергування вологого і сухого сезонів робить його менш вологим, ніж на узбережжі. Плато є частиною екорегіону атлантичних екваторіальних прибережних лісів.

Нерегулярний ланцюг гір, пагорбів і плато, відомий як хребет Камеруну, простягається від вулкану Камерун на узбережжі (4040 метрів над рівнем моря, найвища вершина країни) майже до озера Чад на північному кордоні Камеруну. В цьому регіоні м'який клімат, особливо на Західному Високому плато, хоча кількість опадів велика. Його ґрунти є одними з найродючіших в Камеруні, особливо навколо вулкану Камерун. У результаті вулканічної діяльності тут утворилися кратерні озера. 21 серпня 1986 року одне з них, озеро Ніос, викинуло хмару вуглекислого газу і вбило від 1700 до 2000 осіб. Ця область була визначена Всесвітнім фондом дикої природи як лісовий екорегіон Камерунського нагір'я.

Південне плато піднімається на північ до трав'янистого, порізаного плато Адамауа. Це плоскогір'я формує бар'єр між північчю і півднем країни. Його середня висота становить 1100 метрів, а його середня температура коливається від 22 °C до 25 °C з високим рівнем опадів у період з квітня по жовтень, що досягає максимуму в липні і серпні.

Північна рівнинна область простягається від краю плато Адамауа до озера Чад з середньою висотою від 300 до 350 метрів. Її характерна рослинність — чагарники і трави. Це посушливий регіон з рідкісними опадами і високими середніми температурами.

Головна річка країни — Санга. На півночі савани, на півдні країни тропічні ліси (бл. 30 % площі країни).

Річки Камеруну рясніють порогами і водоспадами, тому непридатні для судноплавства. Виняток становлять гирла великих річок, а також річки Бенуе і Шарі.

показувати менше

Камеру́н, офіційно Респу́бліка Камеру́н — держава в Центральній Африці, що межує на північному заході з Нігерією, на північному сході з Чадом, на сході з Центральноафриканською Республікою, на півдні з Республікою Конго, Габоном і Екваторіальною Гвінеєю, з заходу омивається Атлантичним океаном — затокою Біафра.

Камерун, що займає 475 442 км², є 53-ю за площею країною в світі. Це трохи більше, ніж Швеція або штат Каліфорнія; країну можна порівняти за розмірами з Папуа Новою Гвінеєю.

Камерун розділений на п'ять основних географічних зон, що відрізняються домінуючими фізичними, кліматичними та рослинними особливостями.

Прибережна рівнина простягається на 15 — 150 кілометрів вглиб країни від Гвінейської затоки і має середню висоту 90 метрів. Клімат надзвичайно спекотний і вологий з коротким сухим сезоном. Цей прибрежний пояс густо вкритий лісами і охоплює деякі з найбільш вологих місць на землі, у тому числі частину прибережних лісів Крос-Санага-Біоко.

Південно-Камерунське плато піднімається від прибережної рівнини в середньому до висоти 650 метрів над рівнем моря. Екваторіальний тропічний ліс домінує в цьому регіоні, хоча чергування вологого і сухого сезонів робить його менш вологим, ніж на узбережжі. Плато є частиною екорегіону атлантичних екваторіальних прибережних лісів.

Нерегулярний ланцюг гір, пагорбів і плато, відомий як хребет Камеруну, простягається від вулкану Камерун на узбережжі (4040 метрів над рівнем моря, найвища вершина країни) майже до озера Чад на північному кордоні Камеруну. В цьому регіоні м'який клімат, особливо на Західному Високому плато, хоча кількість опадів велика. Його ґрунти є одними з найродючіших в Камеруні, особливо навколо вулкану Камерун. У результаті вулканічної діяльності тут утворилися кратерні озера. 21 серпня 1986 року одне з них, озеро Ніос, викинуло хмару вуглекислого газу і вбило від 1700 до 2000 осіб. Ця область була визначена Всесвітнім фондом дикої природи як лісовий екорегіон Камерунського нагір'я.

Південне плато піднімається на північ до трав'янистого, порізаного плато Адамауа. Це плоскогір'я формує бар'єр між північчю і півднем країни. Його середня висота становить 1100 метрів, а його середня температура коливається від 22 °C до 25 °C з високим рівнем опадів у період з квітня по жовтень, що досягає максимуму в липні і серпні.

Північна рівнинна область простягається від краю плато Адамауа до озера Чад з середньою висотою від 300 до 350 метрів. Її характерна рослинність — чагарники і трави. Це посушливий регіон з рідкісними опадами і високими середніми температурами.

Головна річка країни — Санга. На півночі савани, на півдні країни тропічні ліси (бл. 30 % площі країни).

Річки Камеруну рясніють порогами і водоспадами, тому непридатні для судноплавства. Виняток становлять гирла великих річок, а також річки Бенуе і Шарі.

показувати менше