Вовк ефіопський

Ефіопський вовк є вельми екологічно спеціалізованим видом, і мешкає на безлісих територіях на висоті 3000 метрів і вище, в зоні альпійських лук; нижче, в притаманному даному регіону Африки жаркому кліматі, ці звірі жити не можуть.

Цей вид є територіальним та моногамним. Молоді звірі звичайно лишаються в місцях свого народження, об'єднуючись у зграї з 2-8 тварин. Самки залишають територію, де народились, раніше за самців, і, таким чином, в зграях постійно спостерігається чисельна перевага самців над самками.

Близько 95 % раціону цих хижаків складають гризуни. Вони полюють на гігантського африканського сліпака, чия вага може складати 300—900 грамів, та інших представників родини Bathyergidae; а також на менших пацюків та різні види мишей. Зрідка ефіопські вовки ловлять зайців, дрібних антилоп, або дитинчат антилоп великих видів, таких як гірська ньяла (Tragelaphus buxtoni ). Здобич вистежують на відкритій місцевості, при полюванні потаємно підкрадаються, аж доки не опиняються на відстані фінального кидка (5-20 метрів). Також можуть викопувати здобич із земляних нір, або зрідка підбирати падло. Випадки полювання на свійську худобу є надзвичайно рідкісними. Народ оромо на півдні Ефіопії називає цього звіра «кінським шакалом» з огляду на його звичку супроводжувати вагітних кобилиць і корів перед пологами, для того, щоб після пологів з'їсти викинуту плаценту.

Ефіопський вовк активний протягом світлої частини доби, тобто є денним хижаком, що досить нетипово для видів цього роду.