Тев'як довгомордий (Halichoerus grypus ) — вид тварин родини Тюленевих. Етимологія: грец. ἅλς — сіль; грец. χοίρος — свиня.
Де
ДенніМ'
М'ясоїдніМ'ясоїдні — тварини, що живляться переважно м'ясом. Цим вони відрізняються від травоїдних, що споживають в основному рослинну їжу, а також від всеї...
Ри
РибоїдніНа
НапівводнийПр
ПрекоціальнийПл
ПлаваючіКо
КочовіКо
КонгрегацініЖи
Живородні твариниЖиворо́дний — термін на позначення тварин, у яких ембріон розвивається в організмі матері, тож дитинчата з'являються на світ живими, а не з відкла...
Хи
Хижак-переслідувачПо
ПолігініяВи
ВисокосоціальніНе
Не мігрантG
починається зЗабарвлення варіює в широких межах пробігаючи відтінки сірого, коричневого, чорного і сріблястого. Обидві статі темніші по центру спини й світлі на животі. Деякі самці майже повністю чорні, а деякі самиці назагал кремові. Для H. grypus характерний великий статевий диморфізм. У Великій Британії довжина дорослих самців у середньому 2 м, вага 233 кг, максимальна 310 кг. Дорослі самиці в середньому довжиною 1,8 м, вагою 155 кг. При народженні довжина щенят 90-105 см, вага цуценят-самців у середньому 15,8 кг, самиць у середньому 14,8 кг. Лактація триває близько 15-18 днів. З моменту народження до відлучення від молока, самиці втрачають близько 5,7 кг на день. Пірнають неглибоко й на нетривалий час, менше 120 м і менше ніж 8 хв, відповідно.
Тев'як споживає різного роду рибу, напр. тріска, оселедець, зубатка, мойва, камбала.
Мешкає на континентальному шельфі субарктичних північних атлантичних вод з помірно холодним кліматом. Існує три популяції ізольовані як географічно, так і за часом відтворення: балтійська (Балтійське море), східно-атлантична (Північне море, протока Ла-Манш, Ірландське море, Норвезьке море, Баренцове море, узбережжя Ісландії і Фарерських островів) і західно-атлантична (узбережжя о. Ньюфаундленд, п-ова Лабрадор та крайнього північного сходу США).