Гуам
628 тварин
Гуам — найбільший з Маріанських островів у західній частині Тихого океану, з заходу омивається Філіппінським морем.
Гуам простягнувся вздовж Маріанської западини. За 340 км на південний захід від Гуаму розташована найглибша точка світового океану — «Безодня Челленджера». Острів витягнутий з півночі на південь на 50 км, ширина в найвужчій середній частині — 12 км. Рельєф північної частини острова різко відрізняється від південної. Північна частина — це вапнякове плато, складене коралами. На північному заході й півночі плато круто обривається до берега. Південна частина острова — вулканічного походження й має горбистий рельєф. Найвища точка — гора Ламлі (406 м). Пагорби складені лавами, а також кварцитами й глинистими сланцями. Є виходи гранітів і пісковиків.
Ґрунти острова — родючі фералітні, місцями малопотужні. Північна частина Гуаму вкрита саванною рослинністю. Вологі тропічні ліси трапляються лише в долинах річок і на схилах пагорбів південної частини острова. Уздовж узбережжя — гаї кокосових пальм. Тваринний світ Гуаму бідний. Водяться гризуни (щури, миші), кажани. У лісах трапляються олені, завезені іспанцями з Філіппін. Раніше на острові водилося досить багато птахів; наразі більшість з них винищені завезеною в 1940-х рр. змією — коричневою бойгою. Вона має слабку отруту й безпечна для людей, однак стала справжнім лихом. Змії знищили майже всіх птахів і часто замикають дроти високої напруги. Раніше на Гуамі змій не було, зараз щільність змій одна з найвищих у світі — 2000 на квадратний кілометр. Для запобігання поширенню отруйних змій (коричнева бойга) на територію острова будуть скидати отруєних мишей.
Клімат острова тропічний мусонний. Середньодобова температура цілий рік становить 26—27 °C. Сезон дощів триває з травня по листопад. Найсприятливіший період для туризму — з грудня до травня. Найбільша кількість опадів — у серпні (410 мм), найменша — у квітні (55 мм). У сухий зимово-весняний період (з січня по квітень) дмуть північно-східні вітри. Річна кількість опадів перевищує 2000 мм.
У літній дощовий період острів потерпає від тайфунів. Вони тут утворюються й набирають сили, завдають шкоди острову, а потім прямують до берегів Південно-Східної Азії. Гуам іноді називають Алеєю тайфунів (англ. Typhoon Alley). Один з найпотужніших тайфунів 1962 року зруйнував майже всі будівлі на Гуамі. 1976 року по острову вдарив тайфун Памела, який завдав шкоди Гуаму на пів мільярда доларів. З цього часу були посилені будівельні норми, дерев'яні конструкції та стовпи були значною мірою замінені бетонними.
8 грудня 2002 року на острів обрушився ще один потужний тайфун, Понгсона. Швидкість вітру досягала 232 км/год, а швидкість максимальних поривів вітру — 278 км/год. Збиток від урагану перевищив 700 мільйонів доларів, проте завдяки вжитим раніше заходам загинула лише одна жінка (отримала поранення від осколків скла і померла від серцевого нападу).
Гуам — найбільший з Маріанських островів у західній частині Тихого океану, з заходу омивається Філіппінським морем.
Гуам простягнувся вздовж Маріанської западини. За 340 км на південний захід від Гуаму розташована найглибша точка світового океану — «Безодня Челленджера». Острів витягнутий з півночі на південь на 50 км, ширина в найвужчій середній частині — 12 км. Рельєф північної частини острова різко відрізняється від південної. Північна частина — це вапнякове плато, складене коралами. На північному заході й півночі плато круто обривається до берега. Південна частина острова — вулканічного походження й має горбистий рельєф. Найвища точка — гора Ламлі (406 м). Пагорби складені лавами, а також кварцитами й глинистими сланцями. Є виходи гранітів і пісковиків.
Ґрунти острова — родючі фералітні, місцями малопотужні. Північна частина Гуаму вкрита саванною рослинністю. Вологі тропічні ліси трапляються лише в долинах річок і на схилах пагорбів південної частини острова. Уздовж узбережжя — гаї кокосових пальм. Тваринний світ Гуаму бідний. Водяться гризуни (щури, миші), кажани. У лісах трапляються олені, завезені іспанцями з Філіппін. Раніше на острові водилося досить багато птахів; наразі більшість з них винищені завезеною в 1940-х рр. змією — коричневою бойгою. Вона має слабку отруту й безпечна для людей, однак стала справжнім лихом. Змії знищили майже всіх птахів і часто замикають дроти високої напруги. Раніше на Гуамі змій не було, зараз щільність змій одна з найвищих у світі — 2000 на квадратний кілометр. Для запобігання поширенню отруйних змій (коричнева бойга) на територію острова будуть скидати отруєних мишей.
Клімат острова тропічний мусонний. Середньодобова температура цілий рік становить 26—27 °C. Сезон дощів триває з травня по листопад. Найсприятливіший період для туризму — з грудня до травня. Найбільша кількість опадів — у серпні (410 мм), найменша — у квітні (55 мм). У сухий зимово-весняний період (з січня по квітень) дмуть північно-східні вітри. Річна кількість опадів перевищує 2000 мм.
У літній дощовий період острів потерпає від тайфунів. Вони тут утворюються й набирають сили, завдають шкоди острову, а потім прямують до берегів Південно-Східної Азії. Гуам іноді називають Алеєю тайфунів (англ. Typhoon Alley). Один з найпотужніших тайфунів 1962 року зруйнував майже всі будівлі на Гуамі. 1976 року по острову вдарив тайфун Памела, який завдав шкоди Гуаму на пів мільярда доларів. З цього часу були посилені будівельні норми, дерев'яні конструкції та стовпи були значною мірою замінені бетонними.
8 грудня 2002 року на острів обрушився ще один потужний тайфун, Понгсона. Швидкість вітру досягала 232 км/год, а швидкість максимальних поривів вітру — 278 км/год. Збиток від урагану перевищив 700 мільйонів доларів, проте завдяки вжитим раніше заходам загинула лише одна жінка (отримала поранення від осколків скла і померла від серцевого нападу).
