Лаос
1167 тварин
Лао́с, Лао́ська Наро́дно-Демократи́чна Респу́бліка — держава в Південно-Східній Азії, що межує на півночі з Китаєм, на сході з В'єтнамом, на півдні з Камбоджею, на заході з Таїландом і М'янмою.
Держава знаходиться в Південно-Східній Азії, у внутрішній частині півострова Індокитай. Територія країни простягається з півночі на південь на 1045 км, а із заходу на схід — на 510 км. На півночі межує з Китайською Народною Республікою (спільний кордон — 391 км) і М'янмою (); на заході — з Таїландом (); на сході — з В'єтнамом (404 км); на півдні — з Камбоджою (_ км).
Гори Лаосу складені давніми кристалічними породами, пермськими і кам'яновугільними вапняками, тріасовими пісковиками, сланцями. Найвищі гори на півночі країни, складені гранітами, гнейсами і порізані глибокими ущелинами, якими протікають численні річки.
Поклади залізних (поблизу Сіангкхуанга), олов'яної (Фонтіоу поблизу Такеки), свинцево-цинкових руд, кольорових і рідкісноземельних металів, дорогоцінного каміння, вугілля, калійної солі.
Більшу частину території Лаосу займають гори і плоскогір'я, розчленовані численними річковими долинами. Найвища вершина — гора Фубіа, або просто Біа (2820 м) на нагір'ї Траннінь у центральній частині півночі країни. Рельєф значною мірою розчленований, що може ускладнювати сполучення з державами-сусідами. На північно-східній межі знаходяться хребти Дендінь, Шамшао, Шусунгтяотяй. У центральній й південній частині — відроги гранітних Аннамських гір, південно-західний схил хребта Чионгшон (2286 м) з куполоподібними вершинами на сході, що переходять у невисокі плато, які уступами обриваються до долини Меконгу; на півдні — базальтове плато Боловен (1572 м); на заході — відроги плато Корат. На заході й південному заході країни — алювіальні низовини. Поширені карстові форми рельєфу.
Клімат субекваторіальний, мусонний. Пересічна температура січня від +15° на півночі до +23° на півдні, липня +29°. Пересічна річна кількість атмосферних опадів у горах до 3000 мм, на плато — 1600 мм. Вологу приносить літній мусон з поверхні Індійського океану, який вторгається практично одночасно на всю територію Лаосу. Виділяють два сезони: сухий (листопад — квітень) і вологий (травень— жовтень).
Головна водна артерія країни — Меконг (на окремих ділянках судноплавна), що тече західною околицею країни на кордоні з Таїландом. Його численні притоки мають гірський характер, порожисті, повноводні. Часто бувають катастрофічні повені. Лаос дренується лівими притоками Меконгу: Секонг, Себангхієнг, Намнгум, Намху, Намтан. Частина річок північному сході (Намхет, Намньон) є притоками річок (Ма, Ка), що впадають до Тонкінської затоки Південнокитайського моря.
Найпоширеніші ґрунти — гірські латеритні.
Рослинність Лаосу відносять до Бірмано-Китайської підобласті Індо-Малайської біогеографічної області. Близько 60 % території Лаосу вкрито тропічними лісами, переважно сухими листопадними, на сході — вічнозеленими вологими (магнолія, лавр) з цінними породами дерев (тик, сантал, каучуконоси). На плато й по долинах річок — антропогенні саванни. Вище 1000 м ростуть вічнозелені широколистяні ліси (дуб), сосна.
Тваринний світ Лаосу відносять до Бірмано-Китайської підобласті Індо-Малайської біогеографічної області. Серед характерних звірів: слон, елафодус, тупаї, макаки, гібони, кажани, рідкісний білогрудий ведмідь. Серед характерних птахів: фазани, павичі, банківські кури, різноманітні папуги. Різноманітний світ рептилій (кобри, пітони), комах, молюсків.
Лао́с, Лао́ська Наро́дно-Демократи́чна Респу́бліка — держава в Південно-Східній Азії, що межує на півночі з Китаєм, на сході з В'єтнамом, на півдні з Камбоджею, на заході з Таїландом і М'янмою.
Держава знаходиться в Південно-Східній Азії, у внутрішній частині півострова Індокитай. Територія країни простягається з півночі на південь на 1045 км, а із заходу на схід — на 510 км. На півночі межує з Китайською Народною Республікою (спільний кордон — 391 км) і М'янмою (); на заході — з Таїландом (); на сході — з В'єтнамом (404 км); на півдні — з Камбоджою (_ км).
Гори Лаосу складені давніми кристалічними породами, пермськими і кам'яновугільними вапняками, тріасовими пісковиками, сланцями. Найвищі гори на півночі країни, складені гранітами, гнейсами і порізані глибокими ущелинами, якими протікають численні річки.
Поклади залізних (поблизу Сіангкхуанга), олов'яної (Фонтіоу поблизу Такеки), свинцево-цинкових руд, кольорових і рідкісноземельних металів, дорогоцінного каміння, вугілля, калійної солі.
Більшу частину території Лаосу займають гори і плоскогір'я, розчленовані численними річковими долинами. Найвища вершина — гора Фубіа, або просто Біа (2820 м) на нагір'ї Траннінь у центральній частині півночі країни. Рельєф значною мірою розчленований, що може ускладнювати сполучення з державами-сусідами. На північно-східній межі знаходяться хребти Дендінь, Шамшао, Шусунгтяотяй. У центральній й південній частині — відроги гранітних Аннамських гір, південно-західний схил хребта Чионгшон (2286 м) з куполоподібними вершинами на сході, що переходять у невисокі плато, які уступами обриваються до долини Меконгу; на півдні — базальтове плато Боловен (1572 м); на заході — відроги плато Корат. На заході й південному заході країни — алювіальні низовини. Поширені карстові форми рельєфу.
Клімат субекваторіальний, мусонний. Пересічна температура січня від +15° на півночі до +23° на півдні, липня +29°. Пересічна річна кількість атмосферних опадів у горах до 3000 мм, на плато — 1600 мм. Вологу приносить літній мусон з поверхні Індійського океану, який вторгається практично одночасно на всю територію Лаосу. Виділяють два сезони: сухий (листопад — квітень) і вологий (травень— жовтень).
Головна водна артерія країни — Меконг (на окремих ділянках судноплавна), що тече західною околицею країни на кордоні з Таїландом. Його численні притоки мають гірський характер, порожисті, повноводні. Часто бувають катастрофічні повені. Лаос дренується лівими притоками Меконгу: Секонг, Себангхієнг, Намнгум, Намху, Намтан. Частина річок північному сході (Намхет, Намньон) є притоками річок (Ма, Ка), що впадають до Тонкінської затоки Південнокитайського моря.
Найпоширеніші ґрунти — гірські латеритні.
Рослинність Лаосу відносять до Бірмано-Китайської підобласті Індо-Малайської біогеографічної області. Близько 60 % території Лаосу вкрито тропічними лісами, переважно сухими листопадними, на сході — вічнозеленими вологими (магнолія, лавр) з цінними породами дерев (тик, сантал, каучуконоси). На плато й по долинах річок — антропогенні саванни. Вище 1000 м ростуть вічнозелені широколистяні ліси (дуб), сосна.
Тваринний світ Лаосу відносять до Бірмано-Китайської підобласті Індо-Малайської біогеографічної області. Серед характерних звірів: слон, елафодус, тупаї, макаки, гібони, кажани, рідкісний білогрудий ведмідь. Серед характерних птахів: фазани, павичі, банківські кури, різноманітні папуги. Різноманітний світ рептилій (кобри, пітони), комах, молюсків.
