Північна Македонія
590 тварин
Півні́чна Македо́нія, офіційна назва — Респу́бліка Півні́чна Македо́нія — держава на Балканському півострові у Південно-Східній Європі.
Країна розташована у центральній частині Балканського півострова. Межує на заході з Албанією (спільний кордон — 151 км), на сході з Болгарією (148 км), на півночі з Сербією (62 км) та визнаним більшістю світу незалежним колишнім сербським краєм Косово (159 км) і на півдні з Грецією (228 км).
Площа території — 25 713 км².
Столиця — Скоп'є (мак. Скопје) — 448,6 тис. жителів.
Великі міста: Битола (83,6 тис. жителів), Куманово (78,3 тис.), Тетово (60,3 тис.).
Більшу частину території Північної Македонії займають середньовисокі гори (висота до 2764 м у межах хребта Кораб на кордоні з Албанією) із плоскими вершинами й крутими глибоко розчленованими схилами. Складені кристалічними сланцями, доломітами, вапняками; місцями розвинений карст. Гори розділені тектонічними зниженнями, зайнятими озерами (Охридським, Преспа — найбільшими на Балканському півострові) або долинами річок (головним чином басейн річки Вардар). Часті землетруси (один з них в 1963 зруйнував місто Скоп'є). Є родовища магнетиту (біля Дамяна), залізної руди (поблизу Кичево), свинцево-цинкових руд (Кратово-Злетовська гірничорудна область).
Клімат середземноморський. Літо спекотне сухе, зима м'яка дощова. Долини оброблені, на схилах до висоти 2000 м — мішані ліси й чагарники, вище — гірські луги. Середня річна температура 11—12 °C, середня температура липня 21—24 °C, січня — бл. 0 °C. Середня річна кількість опадів 500—700 мм, причому на півдні їх випадає більше.
Півні́чна Македо́нія, офіційна назва — Респу́бліка Півні́чна Македо́нія — держава на Балканському півострові у Південно-Східній Європі.
Країна розташована у центральній частині Балканського півострова. Межує на заході з Албанією (спільний кордон — 151 км), на сході з Болгарією (148 км), на півночі з Сербією (62 км) та визнаним більшістю світу незалежним колишнім сербським краєм Косово (159 км) і на півдні з Грецією (228 км).
Площа території — 25 713 км².
Столиця — Скоп'є (мак. Скопје) — 448,6 тис. жителів.
Великі міста: Битола (83,6 тис. жителів), Куманово (78,3 тис.), Тетово (60,3 тис.).
Більшу частину території Північної Македонії займають середньовисокі гори (висота до 2764 м у межах хребта Кораб на кордоні з Албанією) із плоскими вершинами й крутими глибоко розчленованими схилами. Складені кристалічними сланцями, доломітами, вапняками; місцями розвинений карст. Гори розділені тектонічними зниженнями, зайнятими озерами (Охридським, Преспа — найбільшими на Балканському півострові) або долинами річок (головним чином басейн річки Вардар). Часті землетруси (один з них в 1963 зруйнував місто Скоп'є). Є родовища магнетиту (біля Дамяна), залізної руди (поблизу Кичево), свинцево-цинкових руд (Кратово-Злетовська гірничорудна область).
Клімат середземноморський. Літо спекотне сухе, зима м'яка дощова. Долини оброблені, на схилах до висоти 2000 м — мішані ліси й чагарники, вище — гірські луги. Середня річна температура 11—12 °C, середня температура липня 21—24 °C, січня — бл. 0 °C. Середня річна кількість опадів 500—700 мм, причому на півдні їх випадає більше.
