Середземне море
400 тварин
Середзе́мне мо́ре — внутрішнє, міжматерикове море Атлантичного океану між Європою, Азією і Африкою.
Клімат Середземного моря визначається його розташуванням у субтропічному поясі; він вирізняється певною специфікою, що виділяє його в самостійний середземноморський тип клімату. Лише північна частина Адріатичного моря заходить у помірний кліматичний пояс, а затока Великий Сирт на півдні — в тропічний. Середземноморський субтропічний клімат характеризується м'якою вологою зимою і спекотним посушливим літом. Взимку над морем встановлюється улоговина зниженого атмосферного тиску, що визначає нестійку погоду з частими штормами і рясними опадами; холодні північні вітри знижують температуру повітря. Формуються місцеві вітри: містраль в районі Ліонської затоки, бора на сході Адріатичного моря і мелтемі в акваторії Егейського моря. Влітку більшу частину Середземного моря охоплює гребінь Азорського антициклону, що визначає переважання ясної погоди з невеликою хмарністю і малою кількістю опадів. У літні місяці спостерігаються сухі тумани і курна імла, що виноситься з Африки південним вітром сироко. У Східному басейні розвиваються стійкі північні вітри — етезії.
Середня температура повітря в січні змінюється від 14—16 ° С біля південних берегів до 7—10 ° С на півночі, у серпні — від 22—24 ° С на півночі до 25—30 ° С в південних районах моря. Випаровування з поверхні Середземного моря сягає 1250 мм на рік (3130 км3). Відносна вологість повітря змінюється від 50—65 % влітку до 65—80 % взимку. Хмарність влітку 0—3 бали, взимку близько 6 балів. Середня річна кількість опадів 400 мм (близько 1000 км3), вона змінюється від 1100—1300 мм на північному заході до 50—100 мм на південному сході, мінімум опадів — у липні-серпні, максимум — у грудні. Характерні міражі, які часто спостерігаються у Мессінській протоці (Фата-моргана).
Акваторія моря поділяється на ряд екорегіонів морської бореальної північноатлантичної зоогеографічної провінції: туніське узбережжя і затока Сідра, західносередземноморський, Адріатичне, Егейське, Левантійське, Іонічне та море Альборан. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до середземноморської провінції перехідної зони між бореальною та субтропічною зонами.
Рослинність і тваринний світ Середземного моря вирізняється відносно слабким кількісним розвитком фіто- і зоопланктону, що тягне за собою відносно невелику кількість більших тварин, які харчуються ними, у тому числі риб. Кількість фітопланктону в поверхневих горизонтах становить всього 8—10 мг/м³, на глибині 1000—2000 м його в 10—20 разів менше. Досить різноманітні водорості (переважають перідінеї і діатомеї).
Фауна Середземного моря характеризується великою видовою різноманітністю, проте число представників окремих видів невелике. Трапляються раки, один вид тюленів (білочеревий тюлень); морські черепахи. Риб налічується 550 видів (скумбрієві, оселедцеві, анчоусові, кефалі, корифени, тунці, пеламіди, ставриди та інші). Близько 70 видів риб-ендеміків, у тому числі скати, види хамси, бичків, морських собачок, губані та морські іглиці. З їстівних молюсків найбільше значення мають устриця, середземноморсько-чорноморська мідія, морський фінік. Серед безхребетних поширені восьминоги, кальмари, сепії, краби, лангусти; численні види медуз, сифонофор, у деяких районах, зокрема в Егейському морі, мешкають губки і червоні корали.
Середземне море зазнає найбільшого заселення інвазійними видами тварин і рослин з-поміж усіх морів світового океану. Сьогодні у водах моря виявлено понад 900 інвазійних видів.
Середзе́мне мо́ре — внутрішнє, міжматерикове море Атлантичного океану між Європою, Азією і Африкою.
Клімат Середземного моря визначається його розташуванням у субтропічному поясі; він вирізняється певною специфікою, що виділяє його в самостійний середземноморський тип клімату. Лише північна частина Адріатичного моря заходить у помірний кліматичний пояс, а затока Великий Сирт на півдні — в тропічний. Середземноморський субтропічний клімат характеризується м'якою вологою зимою і спекотним посушливим літом. Взимку над морем встановлюється улоговина зниженого атмосферного тиску, що визначає нестійку погоду з частими штормами і рясними опадами; холодні північні вітри знижують температуру повітря. Формуються місцеві вітри: містраль в районі Ліонської затоки, бора на сході Адріатичного моря і мелтемі в акваторії Егейського моря. Влітку більшу частину Середземного моря охоплює гребінь Азорського антициклону, що визначає переважання ясної погоди з невеликою хмарністю і малою кількістю опадів. У літні місяці спостерігаються сухі тумани і курна імла, що виноситься з Африки південним вітром сироко. У Східному басейні розвиваються стійкі північні вітри — етезії.
Середня температура повітря в січні змінюється від 14—16 ° С біля південних берегів до 7—10 ° С на півночі, у серпні — від 22—24 ° С на півночі до 25—30 ° С в південних районах моря. Випаровування з поверхні Середземного моря сягає 1250 мм на рік (3130 км3). Відносна вологість повітря змінюється від 50—65 % влітку до 65—80 % взимку. Хмарність влітку 0—3 бали, взимку близько 6 балів. Середня річна кількість опадів 400 мм (близько 1000 км3), вона змінюється від 1100—1300 мм на північному заході до 50—100 мм на південному сході, мінімум опадів — у липні-серпні, максимум — у грудні. Характерні міражі, які часто спостерігаються у Мессінській протоці (Фата-моргана).
Акваторія моря поділяється на ряд екорегіонів морської бореальної північноатлантичної зоогеографічної провінції: туніське узбережжя і затока Сідра, західносередземноморський, Адріатичне, Егейське, Левантійське, Іонічне та море Альборан. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до середземноморської провінції перехідної зони між бореальною та субтропічною зонами.
Рослинність і тваринний світ Середземного моря вирізняється відносно слабким кількісним розвитком фіто- і зоопланктону, що тягне за собою відносно невелику кількість більших тварин, які харчуються ними, у тому числі риб. Кількість фітопланктону в поверхневих горизонтах становить всього 8—10 мг/м³, на глибині 1000—2000 м його в 10—20 разів менше. Досить різноманітні водорості (переважають перідінеї і діатомеї).
Фауна Середземного моря характеризується великою видовою різноманітністю, проте число представників окремих видів невелике. Трапляються раки, один вид тюленів (білочеревий тюлень); морські черепахи. Риб налічується 550 видів (скумбрієві, оселедцеві, анчоусові, кефалі, корифени, тунці, пеламіди, ставриди та інші). Близько 70 видів риб-ендеміків, у тому числі скати, види хамси, бичків, морських собачок, губані та морські іглиці. З їстівних молюсків найбільше значення мають устриця, середземноморсько-чорноморська мідія, морський фінік. Серед безхребетних поширені восьминоги, кальмари, сепії, краби, лангусти; численні види медуз, сифонофор, у деяких районах, зокрема в Егейському морі, мешкають губки і червоні корали.
Середземне море зазнає найбільшого заселення інвазійними видами тварин і рослин з-поміж усіх морів світового океану. Сьогодні у водах моря виявлено понад 900 інвазійних видів.
