Чорногорія

Чорного́рія, або Чо́рна Го́ра — країна у Південно-східній Європі.

Територію країни можна умовно розділити на три частини: узбережжя Адріатичного моря, відносно рівнинна центральна частина країни, на якій розташовані два її найбільших міста: Подгориця і Никшич, і гірські системи сходу країни.

Протяжність сухопутних кордонів держави становить 614 км: на заході — з Хорватією (14 км); на північному заході — з Боснією і Герцеговиною (225 км); на північному сході — із Сербією і Косово (203 км); на південному сході — з Албанією (172 км).

Континентальна берегова лінія Чорногорії має протяжність близько 300 км. Чорногорія має у своєму складі 14 морських островів, сукупна довжина берегової лінії яких становить 15,6 км. На південному заході країни знаходиться велика затока Бока Которська, яка має площу водної поверхні 87,3 км² і врізається в сушу на 29,6 км.

Протяжність пляжів Чорногорії — 73 км. Температура морської води протягом семи місяців коливається в діапазоні від +12 до +26 °C, прозорість морської води місцями перевищує 35 м.

Найбільші річки Чорногорії: Тара (144 км), Лім (123 км), Чеотіна (100 км), Морача (99 км), Зета (65 км), Ційевна (56 км) і Бояна (30 км). Близько 52,2 % чорногорських річок належать до басейну Чорного моря, інші 47,8 % — до басейну Адріатичного моря. Три чорногорських річки (Морача, Зета і Пива) течуть виключно по території Чорногорії. Річка Бояна раніше була єдиною судноплавною річкою Чорногорії; зараз не судноплавна. Більшість чорногорських річок — гірські. Вони утворюють глибокі каньйони. Каньйон річки Тара глибиною близько 1200 м, є найглибшим у Європі та другим за глибиною у світі. Річки Чорногорії володіють енергетичним потенціалом в 115 кВт на 1 км² території, що є дуже високим показником. Проте з різних причин (у тому числі екологічних) гідроенергетика в країні не розвинена.

Найбільше озеро Чорногорії та всього Балканського півострова — Скадарське. Загальна площа його водної поверхні становить 369,7 км². Дві третини озера (за площею) знаходяться на території Чорногорії, одна третина — на території Албанії. Друге за площею озеро Чорногорії — Шасське (3,64 км²), що знаходиться поблизу міста Ульцинь. Також на території Чорногорії є 29 невеликих гірських озер льодовикового походження (так звані «гірські очі»), сукупна площа яких становить 3,89 км².

Понад 41 % площі країни складають ліси та лісові угіддя, 39,58 % — пасовища. Рослинний світ Чорногорії різноманітний: всього на території країни зафіксовано 2833 види рослин, з них 212 — ендеміки Балканського півострова, а 22 — ендеміки Чорногорії. Згідно з Конституцією Чорногорії, республіка є «екологічною державою», під різними природоохоронними режимами знаходиться 8,1 % території (у тому числі національні заповідники Дурмитор, Ловчен, Биоградська гора, Скадарське озеро).

У північній частині Чорногорії — помірно-континентальний, на Адріатичному узбережжі — середземноморський. У приморській області літо зазвичай тривале, спекотне (+23…+25 °C) і досить сухе, зима — коротка і прохолодна (+3…+7 °C). У гірських районах помірно тепле літо (+19…+25 °C) і відносно холодна зима (від +5 до −10 °C), опади випадають в основному у вигляді снігу. Опадів випадає від 500 до 1500 мм на рік, переважно у вигляді дощу, в горах поблизу морського узбережжя місцями випадає понад 3000 мм. У північних областях Чорногорії сніг лежить до 5 місяців у році. Кількість сонячних годин на рік: в Ігало — 2386, в Ульцині — 2700.

Уряд Чорногорії заявляє, що приділяє екології багато уваги. Насправді ситуація складна: сміттєпереробні заводи в країні досі не працюють, тому сміття або спалюється, або захороняється у місцях країни, які знаходяться далеко від курортних місць.

Тому сортування сміття, його правильна утилізація і переробка — це ті проблеми, з якими Чорногорія повинна зіткнутися в майбутньому.