Лось європейський
Лось звичайний або лось європейський (Alces alces ) — вид роду лось (Alces ) родини оленевих (Cervidae), представлений у фауні України і суміжних країн. Занесено до Червоної книги України з кінця 2017 року.
Лосі мають багато різних назв. Самців лося часто називають «сохатими», рідше — биками; самок — «лошами», або коровами. Молодих лосів називають телятами. Існує багато згадок лося у фольклорі поліщуків. У лісників і мисливствознавців надзвичайно популярним є тост «За лося!».
Де
ДенніРо
РослиноїдніРослиноїдні або травоїдні, фітофаги — тварини, що живляться лише рослинною їжею. Є так званими первинними споживачами в харчових ланцюгах. Вони їдя...
Фо
ФоліворЛі
ЛігноїдніНа
НаземнийПр
ПрекоціальнийОб
Об'їдають кущіБі
БігунЖи
Живородні твариниЖиворо́дний — термін на позначення тварин, у яких ембріон розвивається в організмі матері, тож дитинчата з'являються на світ живими, а не з відкла...
По
Полігамні твариниПоліга́мія — у тварин, спаровування за період розмноження самця з кількома самицями або самиці з кількома самцями.Термін використовується також у з...
Од
ОдинокийІє
ІєразхічніІєрархія домінування в етології та соціальній психології — класифікація групи особин за їх рангом у соціумі, владою або престижем.
Ча
Часткові мігрантиM
починається зТв
Тварини провінції КанадиНа
Найкращі роги
Широко поширений в лісовій і місцями у лісостеповій природних смугах, на півночі — у тундрі. На сході свого поширення межує з іншим видом цього роду — лосем американським (Alces americanus ). Існує широка зона гібридизації між лосем звичайним і американським в Центральному Сибіру і на півночі Зовнішньої Монголії.
Лось є другим найбільшим (за вагою) ссавцем фауни України (після зубра) і другим за довжиною тіла (після ціп'яка бичачого Taenia saginata ) видом тварин фауни Європи (не рахуючи китів). Самці лося озброєні рогами, які вони скидають кожної осені.
У період з кінця XIX до середини XX ст. лосів в Україні не було. На початку XX ст. лось фігурував у зведенні фауни України як „звір колишньої фауни, про що свідчать численні знахідки лося на торфовищах“. Вид з'явився в Україні шляхом природного розселення з території Білорусі і до кінця XX століття заселив усю лісову і лісостепову смугу на південь до Карпат (але в самих Карпатських горах відсутній), Середнього Подніпров'я та Дінця. На сьогодні відбувається зворотне скорочення південних меж видового ареалу. Період розширення ареалу був пов'язаний зі зростанням загальної чисельності виду та з великими площами соснових посадок, які виконували захисні функції та були незамінним кормовим біотопом. Тепер площі молодих сосняків значно скоротилися, а рівень незаконного полювання суттєво зріс, через що чисельність лося невпинно скорочується.
Виходячи з відомих і доступних для аналізу моделей динаміки ареалу і чисельності лося у Східній Європі, у найближчі два-три десятиліття вид, можливо, остаточно зникне в Україні та південній частині Білорусі. Відбуватиметься це практично без участі людини, відповідно до динаміки самого виду та через глобальні змінами клімату.
