Нігер
1 тварин
Ні́гер — міжнародна річка в Західній Африці, третя за довжиною і площі басейну в Африці після Нілу і Конго.
Річка бере початок під назвою Джоліба на схилах Леоно-Ліберійської височини, впадає в Гвінейську затоку Атлантичного океану, утворюючи дельту. Від витоків приблизно до 10° західної широти тече на північний схід у горах, переважно у вузькій долині, потім виходить на рівнини Судану, де розбивається на численні рукави і протоки і утворюючи внутрішню дельту; в районі міста Томбукту рукави знову з'єднуються в одне русло. Від Куруси до Бамако і нижче за місто Сегу долина широка; тут річка значно збільшує свою водоносність унаслідок впадання приток; судноплавна. Між містами Ке-Масина і Томбукту Нігер розділяється на багато рукавів і протікає в широкій, сильно заболоченій заплаві з великою кількістю проток, стариць і озер. Цей район є внутрішньою дельтою Нігеру тут колись річка впадала у велике безстічне озеро. У районі Томбукту рукав з'єднуються в одне річище. Далі річка тече в східному напрямі приблизно близько 300 км уздовж південної околиці пустелі Сахара, не приймаючи значних приток. Від поселення Бурем річка повертає на південний схід, нижче від міста Єлва перетинає Північно-Гвінейську височину, де приймає багато дрібних приток.
Далі, аж до гирла (близько 750 км), річка тече в широкій долині, доступна для судноплавства. Прийнявши біля міста Локоджа найбільшу притоку — Бенуе — шириною до 3 км і завглибшки до 20 м і більше.
За 181 км від океану (поблизу міста Аба) починається дельта Нігеру (24 тис. км²). За протяжністю найбільший рукав — Нун, для судноплавства користуються глибшим рукавом Форкадос. Морські припливи охоплюють велику частину дельти і лише на 35 км не досягають її вершини; висота їх на Форкадосі близько 1,2 м.
Нігер живиться водами літніх мусонних дощів і характеризується складним водним режимом. У верхній течії паводок починається в червні і у Бамако досягає максимуму у вересні — жовтні. У нижній течії підйом води починається в червні від місцевих дощів, у вересні він сягає максимуму, далі рівень падає, але в лютому знов підвищується у зв'язку з приходом сюди паводку з верхньої частини сточища.
Ні́гер — міжнародна річка в Західній Африці, третя за довжиною і площі басейну в Африці після Нілу і Конго.
Річка бере початок під назвою Джоліба на схилах Леоно-Ліберійської височини, впадає в Гвінейську затоку Атлантичного океану, утворюючи дельту. Від витоків приблизно до 10° західної широти тече на північний схід у горах, переважно у вузькій долині, потім виходить на рівнини Судану, де розбивається на численні рукави і протоки і утворюючи внутрішню дельту; в районі міста Томбукту рукави знову з'єднуються в одне русло. Від Куруси до Бамако і нижче за місто Сегу долина широка; тут річка значно збільшує свою водоносність унаслідок впадання приток; судноплавна. Між містами Ке-Масина і Томбукту Нігер розділяється на багато рукавів і протікає в широкій, сильно заболоченій заплаві з великою кількістю проток, стариць і озер. Цей район є внутрішньою дельтою Нігеру тут колись річка впадала у велике безстічне озеро. У районі Томбукту рукав з'єднуються в одне річище. Далі річка тече в східному напрямі приблизно близько 300 км уздовж південної околиці пустелі Сахара, не приймаючи значних приток. Від поселення Бурем річка повертає на південний схід, нижче від міста Єлва перетинає Північно-Гвінейську височину, де приймає багато дрібних приток.
Далі, аж до гирла (близько 750 км), річка тече в широкій долині, доступна для судноплавства. Прийнявши біля міста Локоджа найбільшу притоку — Бенуе — шириною до 3 км і завглибшки до 20 м і більше.
За 181 км від океану (поблизу міста Аба) починається дельта Нігеру (24 тис. км²). За протяжністю найбільший рукав — Нун, для судноплавства користуються глибшим рукавом Форкадос. Морські припливи охоплюють велику частину дельти і лише на 35 км не досягають її вершини; висота їх на Форкадосі близько 1,2 м.
Нігер живиться водами літніх мусонних дощів і характеризується складним водним режимом. У верхній течії паводок починається в червні і у Бамако досягає максимуму у вересні — жовтні. У нижній течії підйом води починається в червні від місцевих дощів, у вересні він сягає максимуму, далі рівень падає, але в лютому знов підвищується у зв'язку з приходом сюди паводку з верхньої частини сточища.
