Регіон

Онтаріо

100 тварин

Онта́ріо — провінція на центральному сході Канади.

Провінція простягається з півночі на південь на 1 730 км, із заходу на схід на 1 690 км. Площа Онтаріо становить 1 076 395 км², в тому числі суходолу — 917 741 км² (85,26 %), водойм — 158 654 км² (14,74 %). Онтаріо займає 10,8 % від загальноканадської площі та посідає 4-е місце з-поміж усіх провінцій і територій Канади, а також 2-е місце за площею суцільної суші (без врахування островів). До провінції належать 1 864 острови.

Клімат варіюється від вологого континентального на півдні до субарктичного на півночі. Для півдня характерні значна кількість опадів, помірна зима та тепле літо. Для півночі властива менша кількість опадів та нижчі температури, сувора тривала зима та коротке тепле літо. Значні площі води на півдні та на півночі значно пом'якшують добові та річні перепади температур. Центральна частина провінції має меншу вологість, тому для неї характерні значні коливання температури впродовж року.

Онтаріо відноситься до трьох природних зон. Північні прибережні райони відносяться до тундри з її багаторічною мерзлотою. Ці райони вкриті низькорослими чагарниками, травами, мохами та лишайниками. Решта районів провінції, окрім Південного Онтаріо, вкриті тайгою. Південне Онтаріо відноситься до зони мішаних лісів.

Близько 3/4 території провінції вкривають ліси. Значні площі заболочені, вкриті торф'яниками та озерами. Святолаврентійська низовина значною мірою розорана та урбанізована.

Навколо міст Ніагара-Фолс та Віндзор (Південно-західне Онтаріо) середня січнева температур становить -4 °C, липнева — +23 °C. У місті Капускейсінг (Північно-східне Онтаріо) рекордні перепади від -47 °C (рекорд у січні та в грудні) до +38 °C (рекорд червня).

Найгарячіша температура +42,2 °C зареєстрована 11 липня 1936 року у містечку Атікокан, Північно-західне Онтаріо). Найхолодніша — -58,3 °C 23 січня 1935 року в Ірокез Фолс}} Північно-східне Онтаріо.

показувати менше

Онта́ріо — провінція на центральному сході Канади.

Провінція простягається з півночі на південь на 1 730 км, із заходу на схід на 1 690 км. Площа Онтаріо становить 1 076 395 км², в тому числі суходолу — 917 741 км² (85,26 %), водойм — 158 654 км² (14,74 %). Онтаріо займає 10,8 % від загальноканадської площі та посідає 4-е місце з-поміж усіх провінцій і територій Канади, а також 2-е місце за площею суцільної суші (без врахування островів). До провінції належать 1 864 острови.

Клімат варіюється від вологого континентального на півдні до субарктичного на півночі. Для півдня характерні значна кількість опадів, помірна зима та тепле літо. Для півночі властива менша кількість опадів та нижчі температури, сувора тривала зима та коротке тепле літо. Значні площі води на півдні та на півночі значно пом'якшують добові та річні перепади температур. Центральна частина провінції має меншу вологість, тому для неї характерні значні коливання температури впродовж року.

Онтаріо відноситься до трьох природних зон. Північні прибережні райони відносяться до тундри з її багаторічною мерзлотою. Ці райони вкриті низькорослими чагарниками, травами, мохами та лишайниками. Решта районів провінції, окрім Південного Онтаріо, вкриті тайгою. Південне Онтаріо відноситься до зони мішаних лісів.

Близько 3/4 території провінції вкривають ліси. Значні площі заболочені, вкриті торф'яниками та озерами. Святолаврентійська низовина значною мірою розорана та урбанізована.

Навколо міст Ніагара-Фолс та Віндзор (Південно-західне Онтаріо) середня січнева температур становить -4 °C, липнева — +23 °C. У місті Капускейсінг (Північно-східне Онтаріо) рекордні перепади від -47 °C (рекорд у січні та в грудні) до +38 °C (рекорд червня).

Найгарячіша температура +42,2 °C зареєстрована 11 липня 1936 року у містечку Атікокан, Північно-західне Онтаріо). Найхолодніша — -58,3 °C 23 січня 1935 року в Ірокез Фолс}} Північно-східне Онтаріо.

показувати менше