Країна

Португалія

591 тварин

Португа́лія, офіційна назва — Португа́льська Респу́бліка — держава розташована переважно на Піренейському півострові, у південно-західній Європі.

Континентальна Португалія розташована на південному заході Європи, на заході Піренейського півострова. До складу країни входять Азорські острови та архіпелаг Мадейра в Атлантичному океані. Португалія межує по суходолу лише з Іспанією на півночі й сході; на заході і півдні вона омивається водами Атлантичного океану. Площа Португальської держави — 92 391 км² (109-та країна світу за площею, 19-а країна Європи за площею). Континентальна Португалія займає 89 015 км² (96% від площі країни), Азорські острови — 2333 км² (3%), Мадейра — 741 км² (1%).

Рельєф Португалії на півночі, північному сході й центрі — гористий, на півдні й заході — рівнинний. Найвища точка — гора Торре (1993 м) на Зірковому хребті на сході країні.

За рельєфом Португалія поділяється на три регіони:

— Північний, де переважають гори (Серра-ду-Гереш), лісисті високі плато, глибокі вузькі долини та термальні джерела;

— Центральний, де великі рівнини перериваються високими гірськими пасмами (Серра-да-Ештрелла) й широкими долинами;

— Південний, найбільший, де переважають рівнини, невисокі плато й пагорби.

Гори в усіх трьох частинах є продовженням іспанських гірських систем. Єдиний самостійний хребет — Серра-да-Моншіке. Португальський берег має мало гарних природних гаваней. Лісабонська затока є найкращою і однією з найбільших у Європі. Серед інших — затоки Сетубала і Віла-Реал-де-Сан-Антоніу, а також Лагушська затока, де може розміщуватися великий флот. Решта портів призначені для малих суден.

Найбільші річки країни — Дору, Тежу, Гвадіана, Зезере, Сарая, Тамега, Вога, Каваду, Міню, Ліма. Річки судноплавні лише в нижніх течіях. Великих озер немає. У районі Авейру є велика річка, що сполучається з океаном. Найбільші міста розташовані на океанському узбережжі — Лісабон, Порту, Авейру, Сетубал, Фару; інші великі міські центри — Коїмбра, Візеу, Браганса, Сантарен, Евора, Бежа.

Португалія багата на природні ресурси: мідь, марганець, уран, свинець, олово та залізо. Вугілля зустрічається рідко й має погану якість. У країні існує понад сотня мінеральних джерел, з якими найважливіші розташовані в Гереші, Візеллі, Відагу, Педраші, Салгалаші, Моледу, Сан-Педру-ду-Сулі, Фелгейрі, Калдаш-да-Райні, Морі та Моншіке.

Острови Мадейра та Азори — автономні регіони країни. Відстань від континентальної частини країни до Азорських островів — 1500 км, до Мадейри — 650 км. Залежна заморська територія — Макао в Східній Азії неподалік Гонконгу, 20 грудня 1999 року офіційно повернута Китаю, але протягом 50 років зберігатиме статус особливого регіону з власним урядом, законодавством та економікою.

Вздовж західного узбережжя Португалії протікає рукав теплої течії Гольфстрім, що робить клімат країни, загалом, помірним. Проте між регіонами існують суттєві кліматичні відмінності, пов'язанні з рельєфом та відстанню до океану. Так, височинні райони Трансмонтани і Бейри суворі й холодні, водночас землі Алгарве дуже спекотні. Сніг випадає лише взимку, переважно у високих горах. Дощі частіші на півночі, ніж на півдні. Висока вологість, що часто спричиняє тумани, переважає в береговій частині країни. Вітри, зазвичай, дмуть з північного заходу і півночі; взимку — з південного заходу, разом зі штормами. Загалом, клімат Португалії теплий і сприяє оздоровленню.

Португалія має багату флору. Тут ростуть практично всі види європейських рослин, які зустрічаються в помірному кліматі, а також деякі види, характерні лише для спекотних країн. Найбільш типовим деревом є сосна, яка, однак, не росте південніше річки Саду. Найбільші ліси країни — Лейрійський сосновий бір, вирощений у XIII столітті королем Дінішем, та Бусацький ліс, відомий різноманіттям дерев. По всій країні розповсюджені оливки та помаранчі. На території Алгарве традиційно вирощують фініки, а в Трансмонтані — мигдаль. Виноробство — одна з найстаріших галузей португальського господарства; більшість виноградників, переважно нових, розташована південніше річки Таг. Найбільш поширені зернові культури — пшениця, жито і кукурудза.

показувати менше

Португа́лія, офіційна назва — Португа́льська Респу́бліка — держава розташована переважно на Піренейському півострові, у південно-західній Європі.

Континентальна Португалія розташована на південному заході Європи, на заході Піренейського півострова. До складу країни входять Азорські острови та архіпелаг Мадейра в Атлантичному океані. Португалія межує по суходолу лише з Іспанією на півночі й сході; на заході і півдні вона омивається водами Атлантичного океану. Площа Португальської держави — 92 391 км² (109-та країна світу за площею, 19-а країна Європи за площею). Континентальна Португалія займає 89 015 км² (96% від площі країни), Азорські острови — 2333 км² (3%), Мадейра — 741 км² (1%).

Рельєф Португалії на півночі, північному сході й центрі — гористий, на півдні й заході — рівнинний. Найвища точка — гора Торре (1993 м) на Зірковому хребті на сході країні.

За рельєфом Португалія поділяється на три регіони:

— Північний, де переважають гори (Серра-ду-Гереш), лісисті високі плато, глибокі вузькі долини та термальні джерела;

— Центральний, де великі рівнини перериваються високими гірськими пасмами (Серра-да-Ештрелла) й широкими долинами;

— Південний, найбільший, де переважають рівнини, невисокі плато й пагорби.

Гори в усіх трьох частинах є продовженням іспанських гірських систем. Єдиний самостійний хребет — Серра-да-Моншіке. Португальський берег має мало гарних природних гаваней. Лісабонська затока є найкращою і однією з найбільших у Європі. Серед інших — затоки Сетубала і Віла-Реал-де-Сан-Антоніу, а також Лагушська затока, де може розміщуватися великий флот. Решта портів призначені для малих суден.

Найбільші річки країни — Дору, Тежу, Гвадіана, Зезере, Сарая, Тамега, Вога, Каваду, Міню, Ліма. Річки судноплавні лише в нижніх течіях. Великих озер немає. У районі Авейру є велика річка, що сполучається з океаном. Найбільші міста розташовані на океанському узбережжі — Лісабон, Порту, Авейру, Сетубал, Фару; інші великі міські центри — Коїмбра, Візеу, Браганса, Сантарен, Евора, Бежа.

Португалія багата на природні ресурси: мідь, марганець, уран, свинець, олово та залізо. Вугілля зустрічається рідко й має погану якість. У країні існує понад сотня мінеральних джерел, з якими найважливіші розташовані в Гереші, Візеллі, Відагу, Педраші, Салгалаші, Моледу, Сан-Педру-ду-Сулі, Фелгейрі, Калдаш-да-Райні, Морі та Моншіке.

Острови Мадейра та Азори — автономні регіони країни. Відстань від континентальної частини країни до Азорських островів — 1500 км, до Мадейри — 650 км. Залежна заморська територія — Макао в Східній Азії неподалік Гонконгу, 20 грудня 1999 року офіційно повернута Китаю, але протягом 50 років зберігатиме статус особливого регіону з власним урядом, законодавством та економікою.

Вздовж західного узбережжя Португалії протікає рукав теплої течії Гольфстрім, що робить клімат країни, загалом, помірним. Проте між регіонами існують суттєві кліматичні відмінності, пов'язанні з рельєфом та відстанню до океану. Так, височинні райони Трансмонтани і Бейри суворі й холодні, водночас землі Алгарве дуже спекотні. Сніг випадає лише взимку, переважно у високих горах. Дощі частіші на півночі, ніж на півдні. Висока вологість, що часто спричиняє тумани, переважає в береговій частині країни. Вітри, зазвичай, дмуть з північного заходу і півночі; взимку — з південного заходу, разом зі штормами. Загалом, клімат Португалії теплий і сприяє оздоровленню.

Португалія має багату флору. Тут ростуть практично всі види європейських рослин, які зустрічаються в помірному кліматі, а також деякі види, характерні лише для спекотних країн. Найбільш типовим деревом є сосна, яка, однак, не росте південніше річки Саду. Найбільші ліси країни — Лейрійський сосновий бір, вирощений у XIII столітті королем Дінішем, та Бусацький ліс, відомий різноманіттям дерев. По всій країні розповсюджені оливки та помаранчі. На території Алгарве традиційно вирощують фініки, а в Трансмонтані — мигдаль. Виноробство — одна з найстаріших галузей португальського господарства; більшість виноградників, переважно нових, розташована південніше річки Таг. Найбільш поширені зернові культури — пшениця, жито і кукурудза.

показувати менше