Бегемот карликовий (Choeropsis liberiensis або Hexaprotodon liberiensis ) — монотипний рід наземноводяних ссавців з родини бегемотових (Hippopotamidae) ряду оленеподібних (Cerviformes).
Вони відносять до групи «нежуйних» «парнокопитних» ссавців. Разом з низкою інших унгулят (слони, мамути, носороги тощо) їх відносять до групи «товстошкірих».
Рідкісна тварина, їй загрожує цілковите зникнення. Набагато менший за звичайного бегемота — довжина 1,8 м, зріст 75 см і важить у 10 разів менше. Зустрічається лише у вологих лісах Західної Африки. Віддає перевагу суходолу, живлячись різними рослинами, опалими плодами, корінням. Народжує одне маля, якого виховує до 2 років.
Рослиноїдні тварини. Найбільше вони люблять водяну рослинність, бульби і корінці. Він обскубує також траву та інші низькорослі рослини, не відмовиться також від плодів та листя. Їжу не пережовує і найчастіше ковтає рослини цілими, а твердіші плоди перемелює великими зубами. Якщо бегемотові хочеться дістатися до верхніх гілок, він стає на задні ноги, а передніми пригинає їх до землі. Живиться 6 годин на добу.
Тримаються поодинці, на окремих ділянках. Нерідко ділянки самців й самок частково перекриваються, тому, коли самка готова до спаровування, самець з легкістю знаходить її. Вагітність бегемотів у середньому триває 200 діб. Щоразу самка приводить одного малюка. Він важить приблизно 4,6–6 кг. На відміну від звичайного, самка карликового бегемота народжує не у воді, а на суші. Малюк швидко встає на ноги, але плавати й пірнати він вчиться пізніше. Дитинча живиться молоком матері 2–3 рази на день. У перші тижні життя мати ховає малюка в заростях. П'ятимісячне дитинча важить вже в 10 разів більше, ніж при народженні. У віці 6–8 місяців бегемотик переходить до дорослого типу харчування. Статевозрілими бегемоти стають у віці 4–5 років.
Вони добре розмножуються в зоопарках, а у себе на батьківщині перебувають під загрозою. Громадянські війни в місцях існування виду зробили неможливими його дослідження і захист. За оцінками IUCN 1993 року, природна популяція карликових бегемотів не перевищувала 3000 осіб, а сучасна чисельність, ймовірно, істотно менше. Вони внесені в Червону книгу як рідкісний і загрожений вид.
