Самоа
615 тварин
Незалежна Держава Самоа — країна в південно-західній частині Тихого океану в Полінезії, яка займає західну частину однойменного архіпелагу.
Країна розташована в західній частині архіпелагу Самоа між 171° 20’ і 172° 50’ зх. д. і між 14° 10’ і 13° 20’ пд. ш. Загальна площа суші становить 2935 км² і включає два великих острови — Саваї (1825 км²) і Уполу (1100 км²) — і шість дрібних, з яких заселені лише Манон і Аполіма.У володінні Самоа — 130 000 км² виключної прибережної економічної зони та 23 100 га рифів і лагун (глибиною не більше 5 м). Країна межує з Токелау — на півночі, Американським Самоа — на сході, Тонга — на півдні, островами Волліс і Футуна — на південному заході, Тувалу — на північному заході.
Клімат Західного Самоа — вологий тропічний. Середня річна температура 26,5 °C, річна амплітуда не перевищує 2 °C.
За кількістю опадів рік поділяється на 2 сезони: вологий (листопад — квітень), коли пасатна циркуляція часто порушується циклонами, що приходять з північного заходу, і сухіший (травень — жовтень), в цей час на островах переважають південно-східні пасати. На рівнинах випадає 2000—3000 мм опадів на рік; кількість їх зростає з висотою і досягає 5000—7000 мм. На навітряних (південних і східних) схилах дощів випадає більше, ніж на підвітряних (північних і західних). Середня відносна вологість дорівнює 80 %. Відносна вологість у середньому становить 80 %, середня річна кількість сонячних годин — 2500.
Переважний напрямок вітрів — північно-східний, на який припадає 80 % часу вологого сезону і 50 % — сухого сезону. Середні швидкості вітру — близько 20 км/год з поривами до 48 км/год.
Самоа періодично піддається впливу тропічних циклонів. У 1990 і 1991 роках на острови обрушилися циклони Офа та Вал, швидкість вітру до 180 км/год. Найбільш спустошливим для країни був «ураган століття», що обрушився на Західне Самоа в січні 1966 року. Швидкість вітру досягала 200 км/год.
Флора Самоа різноманітна (налічується близько 775 видів рослин, з яких 30 % — ендеміки архіпелагу). Серед рослин зустрічаються лат. Atuna racemosa, лат. Bischofia javanica, лат. Canarium harveyi, лат. Glochidion ramiflorum, лат. Gnetum gnemon, лат. Hoya australis, лат. Macaranga harveyana. Дві третини поверхні островів займають вологі тропічні ліси, для яких характерна велика кількість деревовидних папоротей. Зустрічаються цінні породи з дуже твердою деревиною. Поширені крупнолисті миртового та орхідеї. Ліси розташовані в основному на гірських схилах, а на узбережжі переважають оброблені плантації. На вершинах найвищих гір ліса змінюють дрібнолісся і чагарники. 150 видів самоанських рослин використовуються в медичних цілях.
Фауна Самоа, як і інших островів Полінезії, відносно бідна. До появи на островах людини з ссавців на суші мешкали кажани, а в прибережних водах — дельфіни. Стародавні полінезійські мореплавці привезли сюди собак та свиней, а європейці — велику рогату худобу і коней. Також з кораблями на острови проникнули щури, що розселилися по всьому архіпелагу.
Значно різноманітніше представлені птахи (медоноси, сміттєві кури, голуби, дрібні папуги та ін.) Всього на острові постійно мешкають 43 види птахів, з яких 8 — ендеміки, наприклад, зубчастодзьобий голуб Didunculus strigirostris. Полінезійці завезли сюди курей, а європейці — іншу свійську птицю. З плазунів зустрічаються ящірки (7 видів) і змії (1 вид). Багато комах, особливо метеликів (21 вид). На узбережжі водяться черепахи та краби.
Океанські води багаті рибою, в тому числі цінними промисловими породами. Далеко від берегів водяться акули, тунці, макрель, меч-риба, на мілководді — кефаль, морські вугри. На коралових рифах живуть численні молюски.
Незалежна Держава Самоа — країна в південно-західній частині Тихого океану в Полінезії, яка займає західну частину однойменного архіпелагу.
Країна розташована в західній частині архіпелагу Самоа між 171° 20’ і 172° 50’ зх. д. і між 14° 10’ і 13° 20’ пд. ш. Загальна площа суші становить 2935 км² і включає два великих острови — Саваї (1825 км²) і Уполу (1100 км²) — і шість дрібних, з яких заселені лише Манон і Аполіма.У володінні Самоа — 130 000 км² виключної прибережної економічної зони та 23 100 га рифів і лагун (глибиною не більше 5 м). Країна межує з Токелау — на півночі, Американським Самоа — на сході, Тонга — на півдні, островами Волліс і Футуна — на південному заході, Тувалу — на північному заході.
Клімат Західного Самоа — вологий тропічний. Середня річна температура 26,5 °C, річна амплітуда не перевищує 2 °C.
За кількістю опадів рік поділяється на 2 сезони: вологий (листопад — квітень), коли пасатна циркуляція часто порушується циклонами, що приходять з північного заходу, і сухіший (травень — жовтень), в цей час на островах переважають південно-східні пасати. На рівнинах випадає 2000—3000 мм опадів на рік; кількість їх зростає з висотою і досягає 5000—7000 мм. На навітряних (південних і східних) схилах дощів випадає більше, ніж на підвітряних (північних і західних). Середня відносна вологість дорівнює 80 %. Відносна вологість у середньому становить 80 %, середня річна кількість сонячних годин — 2500.
Переважний напрямок вітрів — північно-східний, на який припадає 80 % часу вологого сезону і 50 % — сухого сезону. Середні швидкості вітру — близько 20 км/год з поривами до 48 км/год.
Самоа періодично піддається впливу тропічних циклонів. У 1990 і 1991 роках на острови обрушилися циклони Офа та Вал, швидкість вітру до 180 км/год. Найбільш спустошливим для країни був «ураган століття», що обрушився на Західне Самоа в січні 1966 року. Швидкість вітру досягала 200 км/год.
Флора Самоа різноманітна (налічується близько 775 видів рослин, з яких 30 % — ендеміки архіпелагу). Серед рослин зустрічаються лат. Atuna racemosa, лат. Bischofia javanica, лат. Canarium harveyi, лат. Glochidion ramiflorum, лат. Gnetum gnemon, лат. Hoya australis, лат. Macaranga harveyana. Дві третини поверхні островів займають вологі тропічні ліси, для яких характерна велика кількість деревовидних папоротей. Зустрічаються цінні породи з дуже твердою деревиною. Поширені крупнолисті миртового та орхідеї. Ліси розташовані в основному на гірських схилах, а на узбережжі переважають оброблені плантації. На вершинах найвищих гір ліса змінюють дрібнолісся і чагарники. 150 видів самоанських рослин використовуються в медичних цілях.
Фауна Самоа, як і інших островів Полінезії, відносно бідна. До появи на островах людини з ссавців на суші мешкали кажани, а в прибережних водах — дельфіни. Стародавні полінезійські мореплавці привезли сюди собак та свиней, а європейці — велику рогату худобу і коней. Також з кораблями на острови проникнули щури, що розселилися по всьому архіпелагу.
Значно різноманітніше представлені птахи (медоноси, сміттєві кури, голуби, дрібні папуги та ін.) Всього на острові постійно мешкають 43 види птахів, з яких 8 — ендеміки, наприклад, зубчастодзьобий голуб Didunculus strigirostris. Полінезійці завезли сюди курей, а європейці — іншу свійську птицю. З плазунів зустрічаються ящірки (7 видів) і змії (1 вид). Багато комах, особливо метеликів (21 вид). На узбережжі водяться черепахи та краби.
Океанські води багаті рибою, в тому числі цінними промисловими породами. Далеко від берегів водяться акули, тунці, макрель, меч-риба, на мілководді — кефаль, морські вугри. На коралових рифах живуть численні молюски.
