Острови Селваженш
29 тварин
Острови́ Селва́женш — група безлюдних островів в Атлантичному океані.
Острови Селваженш розташовані за 165 кілометрів на північ від іспанського о. Тенерифе, за 230 кілометрів на південь від міста Фуншал (Мадейра), близько 250 кілометрів від узбережжя Західної Африки, та близько 1000 кілометрів від південно-західного узбережжя Європи.Острови Селваженш складаються з двох основних груп: північної та південно-західної. На півночі розташовані декілька невеликих острівців та найбільший острів архіпелагу Великий Селважем площею 2,46 кв.км. Південно-Західна група складається з двох малих островів: Малий Селважем та Фора і кількох маленьких острівців. Відстань між двома групами 15 кілометрів. Загальна площа архіпелагу 2,73 кв.км. Острови Селваженш, як і майже всі острови Макаронезії, мають вулканічне походження. Висота островів невелика, найвища точка знаходиться на острові Великий Селважем і становить 115 м над рівнем моря.
- Великий Селважем 2,46 км²
- Пальейру-да-Терра
- Пальейру-ду-Мар
- Малий Селважем 0.2 км²
- Гранді
- Сул
- Пекену
- Фора 0.08 км²
- Алту
- Компріду
- Редонду
- Норті
Клімат на островах можна охарактеризувати як морський субтропічний. Як і на Мадейрі, архіпелаг перебуває під домінуючим впливом північно-східних вітрів, пасатів, однак, їхня низька висота не сприяє конденсації хмар, тому рівень опадів нижчий, ніж на Мадейрі. На островах випадає близько 150 мм опадів на рік, тож їх клімат близький до пустельного. Температура повітря дещо вища, ніж на Мадейрі. Температура моря залишається теплою цілий рік.
Науковий і природний інтерес до цієї невеликої групи островів полягає в її морському біологічному різноманітті та унікальній флорі. Флора островів Селваженш представлена більш ніж 150 видами рослин, серед яких багато ендемічних. Фауну представляють декілька видів рептилій та равликів, серед яких також є ендеміки. Наприклад, унікальний вид гекона (Tarentola boettgeri bischoffi). Особливо багаті на ендемічні види флори та фауни острови Малий Селважем та Фора, оскільки не страждали від вторгнення некорінних видів. Архіпелаг також є важливим місцем в Атлантичному океані для гніздування морських птахів, декілька десятків тисяч яких знайшли на ньому притулок. Острови Селваженш входять до природного парку Мадейра, який був створений у 1971 р., та є одним із найстаріших у Португалії. 4 червня 2004 ЮНЕСКО включив цей природний парк у кадидати до об'єктів світової спадщини. Жак-Ів Кусто, відвідавши Селваженш, сказав що знайшов начистіші води у світі.
Острови́ Селва́женш — група безлюдних островів в Атлантичному океані.
Острови Селваженш розташовані за 165 кілометрів на північ від іспанського о. Тенерифе, за 230 кілометрів на південь від міста Фуншал (Мадейра), близько 250 кілометрів від узбережжя Західної Африки, та близько 1000 кілометрів від південно-західного узбережжя Європи.Острови Селваженш складаються з двох основних груп: північної та південно-західної. На півночі розташовані декілька невеликих острівців та найбільший острів архіпелагу Великий Селважем площею 2,46 кв.км. Південно-Західна група складається з двох малих островів: Малий Селважем та Фора і кількох маленьких острівців. Відстань між двома групами 15 кілометрів. Загальна площа архіпелагу 2,73 кв.км. Острови Селваженш, як і майже всі острови Макаронезії, мають вулканічне походження. Висота островів невелика, найвища точка знаходиться на острові Великий Селважем і становить 115 м над рівнем моря.
- Великий Селважем 2,46 км²
- Пальейру-да-Терра
- Пальейру-ду-Мар
- Малий Селважем 0.2 км²
- Гранді
- Сул
- Пекену
- Фора 0.08 км²
- Алту
- Компріду
- Редонду
- Норті
Клімат на островах можна охарактеризувати як морський субтропічний. Як і на Мадейрі, архіпелаг перебуває під домінуючим впливом північно-східних вітрів, пасатів, однак, їхня низька висота не сприяє конденсації хмар, тому рівень опадів нижчий, ніж на Мадейрі. На островах випадає близько 150 мм опадів на рік, тож їх клімат близький до пустельного. Температура повітря дещо вища, ніж на Мадейрі. Температура моря залишається теплою цілий рік.
Науковий і природний інтерес до цієї невеликої групи островів полягає в її морському біологічному різноманітті та унікальній флорі. Флора островів Селваженш представлена більш ніж 150 видами рослин, серед яких багато ендемічних. Фауну представляють декілька видів рептилій та равликів, серед яких також є ендеміки. Наприклад, унікальний вид гекона (Tarentola boettgeri bischoffi). Особливо багаті на ендемічні види флори та фауни острови Малий Селважем та Фора, оскільки не страждали від вторгнення некорінних видів. Архіпелаг також є важливим місцем в Атлантичному океані для гніздування морських птахів, декілька десятків тисяч яких знайшли на ньому притулок. Острови Селваженш входять до природного парку Мадейра, який був створений у 1971 р., та є одним із найстаріших у Португалії. 4 червня 2004 ЮНЕСКО включив цей природний парк у кадидати до об'єктів світової спадщини. Жак-Ів Кусто, відвідавши Селваженш, сказав що знайшов начистіші води у світі.
