Atelocynus microtis

Atelocynus microtis

Царство
Підтип
Клас
Ряд
Підряд
Родина
Підродина
Плем'я
ВИДИ
Atelocynus microtis
Популяція
Невідомо
Тривалість життя
9-11 Р
Вага
9-10
19.8-22
кгфунт
кг фунт 
Довжина
72-100
28.3-39.4
смдюйми
см дюйми 

Atelocynus microtis (коротковухий пес) — вид родини псових (Canidae), ряду хижих. Країни поширення: Болівія, Бразилія, Колумбія, Еквадор, Перу. Полюбляє непорушені ліси Амазонської низовини, у тому числі реліктові ліси, болотисті ліси, бамбукові зарості, первинні галерейні (вздовж річок) ліси. Дуже рідкісні в районах зі значним втручання людини. Найбільша висота, на якій був зареєстрований вид — 1200 м в Андах Еквадору, в перехідній зоні між низовинними лісами й хмарними лісами.

Зовнішній вигляд

Морфометрія. Довжина голови й тіла: 720—1000 мм, хвіст: 250—350 мм, висота в плечах: 356 мм вага: 9—10 кг.

Показати більше

Опис. Вуха заокруглені й порівняно з іншими членами родини короткі, 34-52 мм в довжину. Забарвлення верхньої частини тіла від темно-сірого до чорного, низ рудий, змішаний з сірим і чорним. Тонко вкритий шерстю хвіст чорного кольору за винятком блідої нижньої частини хвоста біля його основи.

Показати менше

Кліматичні пояси

Atelocynus microtis карта середовища проживання
Atelocynus microtis
Attribution-ShareAlike License

Звички та спосіб життя

Рухається з такою котячою грацією і легкістю, яка не спостерігається в жодного іншого представника родини. Полює поодинці й захоплює в першу чергу малих й іноді середніх гризунів у той час як симпатричний вид Speothos полює та зазвичай вбиває більш великих тварин. Полонені самці в Боготі їли сире м'ясо, пагони трав і продукти, які зазвичай їдять люди. Самець і самиця, які були доставлені в Брукфілдський зоопарк виявилися зовсім різними за темпераментом: самець був надзвичайно доброзичливим і слухняним (фактично став дуже ручним), але самиця була ​​постійно ворожою. Самець дозволяв гладити себе особам, яких визнавав, також він качався на спині й реагував на увагу з боку знайомих людей слабким, але помітним вилянням задньої частини хвоста. Запах з анальних залоз був сильним і мускусний в самця, але ледве виявлявся у самиці. У обох статей очі помітно світились в тьмяному світлі. Один полонений жив 11 років.

Спосіб життя
Сезонна поведінка

Дієта та харчування

Популяція

Популяційні загрози

Серйозну загрозу для цього виду становлять захворювання, що передаються від домашніх собак і втрата місць проживання. Протягом останнього десятиліття, його присутність було підтверджено в охоронних територіях в Болівії, Бразилії, Еквадорі та Перу.

Посилання

1. Atelocynus microtis стаття на Вікіпедії - https://uk.wikipedia.org/wiki/Atelocynus_microtis
2. Atelocynus microtis на сайті Червоного списку МСОП - https://www.iucnredlist.org/species/6924/12814890

Більше захоплюючих тварин, про яких варто дізнатися