Антилопа-стрибун
Спрингбок, або антилопа-стрибун (лат. Antidorcas marsupialis ) — антилопа з родини справжніх антилоп (Antilopinae ). Тим не менш вид A. marsupialis — єдиний вид роду Antidorcas (Спрингбоки), що входить до триби Antilopini поряд з родами Gazella (Газелі), Saiga (Сайгаки), Procapra (Дзерени) і кількома іншими родами.
Зовні спрингбок доволі подібний до газелі Томпсона. Подібно до неї він має темну червоно-коричневу смугу, що відділяє жовто-коричневу верхню сторону тіла від білої нижньої. На білій голові від очей до куточків рота проходить тонка темна смуга.
Характерна риса спрингбока така що під час здійснення ним вертикальних стрибків на його спині розходяться краї поздовжних складок шкіри, оголюючи при цьому сліпучо біле хутро. Саме така поведінка і була взята за основу назви: "спрингбок" в перекладі з голландської та німецької мови означає "Стрибучий козел". Для обох статей характерні ліроподібні роги з кільцеподібною структурою, не схожі на роги газелей Томпосна.
Довжина тіла спрингбока становить 120-150 см, висота в холці — 70-90 см, а маса тіла становить від 18 до 45 кг.
За будовою тіла спрингбок дуже схожий на представників роду газелей. Тим не менш його виділили в окремий рід, зумовивши це тим, що структура зубів спрингбока відрізняється від зубів газелей: на нижній щелепі спрингбока розташовані десять корінних зубів, в той час як у газелей їх дванадцять,
Спрингбок відрізняється своїми вертикальними стрибками, до котрих він вдається в разі небезпеки. Зі стійки він може підстрибнути на 3,5 метра. При цьому ноги залишаються витягнутими й твердими, спина вигинається вгору, а зі складки в шкірі на спині можна помітити довгі білі волоси. Ця поведінка ймовірно слугує за попередження іншим про наближення хижака. Однак такі стрибки здійснюють і дитинчата під час гри один з одним. Альтернативна гіпотеза полягає в тому, що це є сигналом самим хижакам про те, що вони помічені й напад не має сенсу. Якщо все ж його атакують, то спрингбок може розвивати швидкість до 90 км/год. З такими даними він відноситься до найшвидших серед усіх ссавців видів і конкурує з вилорогом і гарною за друге місце після гепарда.
Під час сезону посухи спрингбоки живуть невеликими групами, що об'єднуються під час сезону дощів у величезні стада. Ці стада у складі котрих спрингбоки здійснюють міграцію до кращих пасовищ, в попередні століття налічували понад мільйон осіб. Сьогодні найбільші з них становлять близько 1500 осіб. В посушливі періоди самиці та дитинчата утворюють невеликі стада по сотні тварин. Молоді самці утворюють окремі стада, в котрих перебувають до півсотні холостяків. Дорослі самці ведуть осілий спосіб життя і захищають свої власні ареали, площа котрих варіює від 10 до 40 гектарів. Всіх самиць, що знаходяться в межі їх ареалів вони розглядають як своїх і боронять від посягань конкурентів.
