Країна

Туркменістан

527 тварин

Туркменіста́н або Республіка Туркменістан — держава в Центральній Азії.

Межує на півночі з Казахстаном і Узбекистаном, південному сході з Афганістаном, півдні з Іраном, на заході омивається Каспійським морем; площа 488 100 км²; столиця Ашгабат; рельєф: близько 90 % країни становлять пустелі, включаючи Кара-Кум (площа близько 310 800 км²), головна річка Амудар'я.

Берегова лінія Каспійського моря у межах Туркменістану на півдні порізана слабко, а на півночі має звивисті контури, утворюючи затоки (Кара-Богаз-Гол, Туркменбаші і Туркменську), півострови (Дарджа, Челекен) і коси; береги низинні піщані. На узбережжі розташовані острови Огурчинський, Камишлиада та ін.

У південній частині республіки простягаються гори Копетдаг (висота — близько 2942 м); на північному заході від них розташовуються два відособлених хребти: Малий Балхан (до 777 м) і Великий Балхан (до 1881 м). До Копетдагу з півночі прилягає передгірна рівнина, що на заході зливається з прикаспійською низинною рівниною. На південному сході у межах Туркменістану заходяться північні передгір'я Паропамиза — височини Бадхиз (до 1267 м) і Карабиль (до 984 м), розділені річкою Мургаб. На крайньому південному сході — відріг Гіссарського хребта Кугітангтау (до 3139 м, найвища вершина республіки). На заході — Красноводське плато (до 308 м), на північному заході — південна окраїна плато Устюрт. На південь від Устюрту розташований Заузбойський складчастий район, що становить собою систему куестових плосковершинних височин (Капланкир, Челюнкри та ін.) і знижень, які їх розмежовують. У межах прикаспійської низинної рівнини піднімаються: височини Небитдаг (39 м), Боядаг (134 м), Кумдаг, Монджукли (27 м) та ін. На півночі і північному сході від передгірної рівнини Копетдагу простягаються Каракуми, що розділяються на Центральні (або Низинні) і Заунгузькі. У межиріччі Амудар'ї і Теджену розташовуються Південно-Східні Каракуми. Для цих пустель характерні горбисті напівзарослі піски; є ділянки барханних пісків; у зниженнях — такири і сори. У межах Туркменістану знаходиться неширока смуга правобережжя Амудар'ї (піски Сундукли).

Клімат різко континентальний, посушливий, з великою річною і добовою амплітудами температур, малою вологістю повітря, високою випаровуваністю і невеликою кількістю опадів. Характерні жарке і сухе літо, м'яка і малосніжна, іноді холодна зима, коротка волога весна, суха осінь. Середня температура січня — від −5 °С на північному сході до 4 °С у районі Атреку; абсолютний мінімум — 32 °С у Ташогузькій області, −29 °С у передгірній зоні Копетдагу і −10,3 °С на півдні узбережжя Каспійського моря. Середня температура липня — 28 °С на північному сході і 32 °С на півдні; абсолютний максимум — 49,9 °С (станція Репетек). Опадів — 80 мм на рік у низов'ях Амудар'ї, до 150 мм у Каракумах, 200—300 мм у передгір'ях і полонинах, до 400 мм і більше у горах (максимум у весняно-зимовий період). Сніговий покрив мінливий, зазвичай тримається кілька днів (у північних районах і горах). Вітри постійні, переважають північно-східні, північні, північно-західні; у передгір'ях Копетдагу влітку дме сухий жаркий вітер гармсиль. При зміні сезонів — пилові бурі. Вегетаційний період 200—270 діб.

показувати менше

Туркменіста́н або Республіка Туркменістан — держава в Центральній Азії.

Межує на півночі з Казахстаном і Узбекистаном, південному сході з Афганістаном, півдні з Іраном, на заході омивається Каспійським морем; площа 488 100 км²; столиця Ашгабат; рельєф: близько 90 % країни становлять пустелі, включаючи Кара-Кум (площа близько 310 800 км²), головна річка Амудар'я.

Берегова лінія Каспійського моря у межах Туркменістану на півдні порізана слабко, а на півночі має звивисті контури, утворюючи затоки (Кара-Богаз-Гол, Туркменбаші і Туркменську), півострови (Дарджа, Челекен) і коси; береги низинні піщані. На узбережжі розташовані острови Огурчинський, Камишлиада та ін.

У південній частині республіки простягаються гори Копетдаг (висота — близько 2942 м); на північному заході від них розташовуються два відособлених хребти: Малий Балхан (до 777 м) і Великий Балхан (до 1881 м). До Копетдагу з півночі прилягає передгірна рівнина, що на заході зливається з прикаспійською низинною рівниною. На південному сході у межах Туркменістану заходяться північні передгір'я Паропамиза — височини Бадхиз (до 1267 м) і Карабиль (до 984 м), розділені річкою Мургаб. На крайньому південному сході — відріг Гіссарського хребта Кугітангтау (до 3139 м, найвища вершина республіки). На заході — Красноводське плато (до 308 м), на північному заході — південна окраїна плато Устюрт. На південь від Устюрту розташований Заузбойський складчастий район, що становить собою систему куестових плосковершинних височин (Капланкир, Челюнкри та ін.) і знижень, які їх розмежовують. У межах прикаспійської низинної рівнини піднімаються: височини Небитдаг (39 м), Боядаг (134 м), Кумдаг, Монджукли (27 м) та ін. На півночі і північному сході від передгірної рівнини Копетдагу простягаються Каракуми, що розділяються на Центральні (або Низинні) і Заунгузькі. У межиріччі Амудар'ї і Теджену розташовуються Південно-Східні Каракуми. Для цих пустель характерні горбисті напівзарослі піски; є ділянки барханних пісків; у зниженнях — такири і сори. У межах Туркменістану знаходиться неширока смуга правобережжя Амудар'ї (піски Сундукли).

Клімат різко континентальний, посушливий, з великою річною і добовою амплітудами температур, малою вологістю повітря, високою випаровуваністю і невеликою кількістю опадів. Характерні жарке і сухе літо, м'яка і малосніжна, іноді холодна зима, коротка волога весна, суха осінь. Середня температура січня — від −5 °С на північному сході до 4 °С у районі Атреку; абсолютний мінімум — 32 °С у Ташогузькій області, −29 °С у передгірній зоні Копетдагу і −10,3 °С на півдні узбережжя Каспійського моря. Середня температура липня — 28 °С на північному сході і 32 °С на півдні; абсолютний максимум — 49,9 °С (станція Репетек). Опадів — 80 мм на рік у низов'ях Амудар'ї, до 150 мм у Каракумах, 200—300 мм у передгір'ях і полонинах, до 400 мм і більше у горах (максимум у весняно-зимовий період). Сніговий покрив мінливий, зазвичай тримається кілька днів (у північних районах і горах). Вітри постійні, переважають північно-східні, північні, північно-західні; у передгір'ях Копетдагу влітку дме сухий жаркий вітер гармсиль. При зміні сезонів — пилові бурі. Вегетаційний період 200—270 діб.

показувати менше