Країна

Вануату

218 тварин

Респу́бліка Вануа́ту — тихоокеанська держава в Меланезії.

Меланезійська держава Вануату являє собою ланцюг островів Y-подібної форми, що тягнеться з півночі на південь на 1176 км. Найближча держава, Соломонові Острови, розташована приблизно за 170 км на північ від Вануату, Нова Каледонія — за 230 км на північний захід, Фіджі — за 800 км на схід, Австралія — за 1750 км на захід.

Площа суші Вануату становить 12 336 км². Архіпелаг складається з 14 великих і 60 дрібніших, але населених островів. Загалом, до складу Вануату входить 83 острови. Найважливішими з них є острови Ефате, Еспіриту-Санто, Танна та Малекула. Найбільшим островом є острів Вануату Еспіриту-Санто, на території якого також знаходиться найвища точка країни — гора Табвемасана (1879 м). На островах Амбрим, Оба та Танна розташовані гори, висота яких перевищує 1000 м над рівнем океану. Велика частина островів має гористий рельєф, що викликано рухом океанічних плит. Деякі острови з вертикальними скелями оточені кораловими рифами. На захід від архіпелагу розташована океанічна западина глибиною до 8000 м.

Найпівнічнішим островом Вануату є острів Хіу в групі Торрес: він розташований за декілька кілометрів від найпівденнішої групи Соломонових Островів — островів Санта-Крус. Офіційно найпівденнішим островом країни є острів Анейтьюм, однак Республіка оскаржує у Нової Каледонії південніші острови Матью та Хантер.

Вологий тропічний клімат, близький до екваторіального, є характерним для більшості островів Вануату. Проте на островах з гористим рельєфом існують чіткі кліматичні відмінності залежно від висоти над рівнем моря і впливу пасатів. На низьких висотах південно-східні навітряні сторони островів мають типовий екваторіальний клімат (кількість опадів варіюється від 2500 до 4000 мм); північно-західні підвітряні сторони характеризуються тропічним кліматом з двома сезонами в році (кількість опадів звичайно не перевищує 2000 мм). На висоті приблизно 500—600 м на півдні і 200—300 м на півночі архіпелагу у високогір'ях клімат вологий з частими туманами та опадами, що перевищують 5000 мм на рік.

З травня по жовтень (зимові місяці) на Нових Гебридах дмуть південно-східні бризи. В результаті спостерігаються сонячні дні та прохолодні ночі. З листопада по квітень повітря дуже вологе внаслідок дуже частих і сильних злив. У цю пору року спостерігаються високі температури та часті циклони. Середньорічна температура під час сезону дощів на північних островах становить 30 °C, в сухий сезон — близько 20 °C. На південних островах середньорічна температура варіює від 29 °C до 17 °C. У столиці держави, місті Порт-Віла, вологість під час сезону дощів може досягати 90 %. Під час сухого сезону — порядку 70-74 %.

Сезон сильних дощів на всіх островах Вануату триває з січня по березень. Найбільш дощовим місяцем у році є лютий (20 дощових днів). Найсухіші місяці — серпень і вересень. Середньорічна кількість опадів на північно-східних островах становить близько 4000 мм, на південних — 2360 мм.

Циклони на островах трапляються найчастіше в грудні-березні та формуються над Кораловим морем, що лежить на північний захід від Вануату.

Процес формування місцевої флори та фауни почався відразу після закінчення великих геологічних процесів на Нових Гебридах. Велика частина видів рослин і тварин, які з'явилися на островах через острови Папуа Нової Гвінеї, Нову Британію та Соломонові острови, походять родом з Індо-Австралазії. Насіння рослин заносилися на острови завдяки океанічній течії, морським перелітним птахам. Частина птахів прилетіла з Австралії через Нову Каледонія.

На островах Вануату можна виділити кілька зон певної рослинності, різноманітність яких залежить насамперед від висоти над рівнем океану, а також субстрату: ліси долин, гірські ліси, сезонні ліси, рослинність на новій вулканічній поверхні, прибережна рослинність і вторинна рослинність.

У гірських лісах на висоті 500 м ростуть переважно агатіси та подокарпи, а також метросідероси, сізігіуми, вейнманії та інші рослини. Сезонні ліси, що є перехідною зоною між сухими та тропічними лісами, зустрічаються на підвітряній стороні островів. Прибережна рослинність представлена мангровими заростями, а літоральні ліси — казуаринами, панданами, баррінгтонією, харітакі.

Загальна сумарна кількість судинних рослин, які ростуть в Вануату, становить близько 870 видів, 130 з яких ендемічні. Велика кількість рослин і тварин була завезена на острови людиною. Наприклад, ямс, таро, банани, саговники, маїс, хлібне дерево, цукрова тростина, свині, собаки і домашня птиця були інтродуковані на Нові Гебриди першими поселенцями. Ананаси, авокадо, папая та маніок були також завезені людиною, але вже європейцями з тропічної Америки. Найціннішими породами дерев є каурі та сандалове дерево.

Єдиними ссавцями Вануату є 4 види летючих лисиць і 8 видів комахоїдних кажанів, з яких 4 види є або ендеміками, або майже ендеміками. Довгохвостий крилан (лат. Notopteris macdonaldi) і летюча лисиця виду лат. Pteropus fundatus є вразливими видами, а санта-круський крилан (англ. Nyctimene sanctacrucis) вважається вимерлим.

На островах Вануату мешкає 57 видів наземних птахів, 7 з яких є ендеміками, 17 видів плазунів, включаючи крокодилів і два види неотруйних змій, 71 вид метеликів (з них п'ять — ендеміки), 12 видів мурашок та термітів (з них п'ять ендемічних видів), 76 видів равликів (57 — ендеміки).

Прибережні води дуже багаті представниками морської фауни. На деяких островах відкладають яйця морські черепахи. Біля берегів островів Оба, Амбрим, Паама, Пентекост та Малекула плавають акули, тим не менш, прибережні води безпечні для туристів, оскільки острови оточені рифами.

На території Вануату розташований один національний парк та 106 охоронних і заповідних територій. Найважливішими з них є Національний парк «Million Dollar Point», заповідники «Loru» та «Vatthe» на острові Еспіриту-Санто.

показувати менше

Респу́бліка Вануа́ту — тихоокеанська держава в Меланезії.

Меланезійська держава Вануату являє собою ланцюг островів Y-подібної форми, що тягнеться з півночі на південь на 1176 км. Найближча держава, Соломонові Острови, розташована приблизно за 170 км на північ від Вануату, Нова Каледонія — за 230 км на північний захід, Фіджі — за 800 км на схід, Австралія — за 1750 км на захід.

Площа суші Вануату становить 12 336 км². Архіпелаг складається з 14 великих і 60 дрібніших, але населених островів. Загалом, до складу Вануату входить 83 острови. Найважливішими з них є острови Ефате, Еспіриту-Санто, Танна та Малекула. Найбільшим островом є острів Вануату Еспіриту-Санто, на території якого також знаходиться найвища точка країни — гора Табвемасана (1879 м). На островах Амбрим, Оба та Танна розташовані гори, висота яких перевищує 1000 м над рівнем океану. Велика частина островів має гористий рельєф, що викликано рухом океанічних плит. Деякі острови з вертикальними скелями оточені кораловими рифами. На захід від архіпелагу розташована океанічна западина глибиною до 8000 м.

Найпівнічнішим островом Вануату є острів Хіу в групі Торрес: він розташований за декілька кілометрів від найпівденнішої групи Соломонових Островів — островів Санта-Крус. Офіційно найпівденнішим островом країни є острів Анейтьюм, однак Республіка оскаржує у Нової Каледонії південніші острови Матью та Хантер.

Вологий тропічний клімат, близький до екваторіального, є характерним для більшості островів Вануату. Проте на островах з гористим рельєфом існують чіткі кліматичні відмінності залежно від висоти над рівнем моря і впливу пасатів. На низьких висотах південно-східні навітряні сторони островів мають типовий екваторіальний клімат (кількість опадів варіюється від 2500 до 4000 мм); північно-західні підвітряні сторони характеризуються тропічним кліматом з двома сезонами в році (кількість опадів звичайно не перевищує 2000 мм). На висоті приблизно 500—600 м на півдні і 200—300 м на півночі архіпелагу у високогір'ях клімат вологий з частими туманами та опадами, що перевищують 5000 мм на рік.

З травня по жовтень (зимові місяці) на Нових Гебридах дмуть південно-східні бризи. В результаті спостерігаються сонячні дні та прохолодні ночі. З листопада по квітень повітря дуже вологе внаслідок дуже частих і сильних злив. У цю пору року спостерігаються високі температури та часті циклони. Середньорічна температура під час сезону дощів на північних островах становить 30 °C, в сухий сезон — близько 20 °C. На південних островах середньорічна температура варіює від 29 °C до 17 °C. У столиці держави, місті Порт-Віла, вологість під час сезону дощів може досягати 90 %. Під час сухого сезону — порядку 70-74 %.

Сезон сильних дощів на всіх островах Вануату триває з січня по березень. Найбільш дощовим місяцем у році є лютий (20 дощових днів). Найсухіші місяці — серпень і вересень. Середньорічна кількість опадів на північно-східних островах становить близько 4000 мм, на південних — 2360 мм.

Циклони на островах трапляються найчастіше в грудні-березні та формуються над Кораловим морем, що лежить на північний захід від Вануату.

Процес формування місцевої флори та фауни почався відразу після закінчення великих геологічних процесів на Нових Гебридах. Велика частина видів рослин і тварин, які з'явилися на островах через острови Папуа Нової Гвінеї, Нову Британію та Соломонові острови, походять родом з Індо-Австралазії. Насіння рослин заносилися на острови завдяки океанічній течії, морським перелітним птахам. Частина птахів прилетіла з Австралії через Нову Каледонія.

На островах Вануату можна виділити кілька зон певної рослинності, різноманітність яких залежить насамперед від висоти над рівнем океану, а також субстрату: ліси долин, гірські ліси, сезонні ліси, рослинність на новій вулканічній поверхні, прибережна рослинність і вторинна рослинність.

У гірських лісах на висоті 500 м ростуть переважно агатіси та подокарпи, а також метросідероси, сізігіуми, вейнманії та інші рослини. Сезонні ліси, що є перехідною зоною між сухими та тропічними лісами, зустрічаються на підвітряній стороні островів. Прибережна рослинність представлена мангровими заростями, а літоральні ліси — казуаринами, панданами, баррінгтонією, харітакі.

Загальна сумарна кількість судинних рослин, які ростуть в Вануату, становить близько 870 видів, 130 з яких ендемічні. Велика кількість рослин і тварин була завезена на острови людиною. Наприклад, ямс, таро, банани, саговники, маїс, хлібне дерево, цукрова тростина, свині, собаки і домашня птиця були інтродуковані на Нові Гебриди першими поселенцями. Ананаси, авокадо, папая та маніок були також завезені людиною, але вже європейцями з тропічної Америки. Найціннішими породами дерев є каурі та сандалове дерево.

Єдиними ссавцями Вануату є 4 види летючих лисиць і 8 видів комахоїдних кажанів, з яких 4 види є або ендеміками, або майже ендеміками. Довгохвостий крилан (лат. Notopteris macdonaldi) і летюча лисиця виду лат. Pteropus fundatus є вразливими видами, а санта-круський крилан (англ. Nyctimene sanctacrucis) вважається вимерлим.

На островах Вануату мешкає 57 видів наземних птахів, 7 з яких є ендеміками, 17 видів плазунів, включаючи крокодилів і два види неотруйних змій, 71 вид метеликів (з них п'ять — ендеміки), 12 видів мурашок та термітів (з них п'ять ендемічних видів), 76 видів равликів (57 — ендеміки).

Прибережні води дуже багаті представниками морської фауни. На деяких островах відкладають яйця морські черепахи. Біля берегів островів Оба, Амбрим, Паама, Пентекост та Малекула плавають акули, тим не менш, прибережні води безпечні для туристів, оскільки острови оточені рифами.

На території Вануату розташований один національний парк та 106 охоронних і заповідних територій. Найважливішими з них є Національний парк «Million Dollar Point», заповідники «Loru» та «Vatthe» на острові Еспіриту-Санто.

показувати менше