Західна рівнинна горила

Західна рівнинна горила

Є ПІДВИДОМ

Царство
Підтип
Клас
Підряд
Інфраряд
Родина
Рід
ВИДИ
Gorilla gorilla gorilla
Вага
275
605
кгфунт
кг фунт 

Західна рівнинна горила (Gorilla gorilla gorilla ) — номінальний підвид західної горили, що живе в гірських первинних і вторинних лісах і низинних болотах в центральній частині Африки: в Анголі, Камеруні, ЦАР, Анголі, Республіці Конго, ДР Конго, Екваторіальній Гвінеї і Габоні. Це найменший з чотирьох підвидів горил і єдиний, що утримується в зоопарках по всьому світу.

Зовнішній вигляд

Західна рівнинна горила- найменший з підвидів горил, але все ж має неабиякі розміри і силу. Цей вид горил демонструє яскраво виражений статевий диморфізм. Вони безхвості, в них вугільно-чорна шкіра і жорстка чорна шерсть, що покриває все тіло за винятком обличчя, вух, долонь і ступень. Шерсть на спині у дорослих самців з часом сивіє. У них пропорційно великі руки з нігтями на всіх пальцях, як в людей. В них короткі морди з великими ніздрями, маленькими очима і вухами. Інші особливості- великі жувальні м'язи а також широкі і сильні зуби. Серед цих зубів-міцні ікла і великі корінні зуби в задній частині рота.

Показати більше

Самець висотою може досягати 1,8 метри, а самки 1,5. Самці в неволі, однак можуть досягати до 275 кг. Західні горили часто стоять прямо, але пересуваються зазвичай на чотирьох кінцівках, опираючись на кулаки.

Показати менше

Відео

Ареал

Географія

Західні рівнинні горили живуть в гірських і болотяних тропічних лісах, чагарниках, на галявинах біля річок, на покинутих сільськогосподарських полях, порослих вторинним лісом на висоті до 1300 метрів від рівня моря. Середня кількість опадів в районах проживання горил складає в середньому 1500 мм в рік, найбільша кількість опадів випадає з серпня по листопад. Західні рівнинні горили зазвичай не наближаються до поселень людей, уникають доріг і ферм, де помітні сліди людської діяльності. Болотяні ліси є найважливішим джерелом їжі і середовищем існування горил. Такі території придатні для них як у вологий, так і у сухий сезони. Великі заболочені людські масиви захищають горил від згубного контаксту з людьми.

Західна рівнинна горила карта середовища проживання

Кліматичні пояси

Західна рівнинна горила карта середовища проживання
Західна рівнинна горила
Attribution License

Звички та спосіб життя

Групи західних рівнинних горил переміщуються в межах сімейної території, площею в середньому 8-45 км². Горили не проявляють територіальної поведінки, а сусідські групи часто перекривають свої ареали. Група зазвичай віддає перевагу певним областям всередині домашнього ареалу, і, схоже, чергує їх в залежності від сезону, наявності стиглих фруктів і, на деяких ділянках, наявності відкритих галявин. Горили в середньому пересуваються на 3-5 кілометрів за день. Ті групи, що харчуються високоенергійною, але поширеною лише в певні сезони чи на певних територіях, їжею, як правило ширший денний діапазон, ніж у груп, що харчуються менш якісною, але загальнодоступною їжею.

Показати більше

Самці при досягенні статевої зрілості зазвичай покидають сімейну групу, і мандрують наодинці. Ця стадія може тривати кілька років, до того моменту, поки він не сформує власну сім'ю. Типова сім'я складається з дорослого самця, трьох дорослих самок і їх потомства. Якщо в групі є більше одного дорослого самця, з великою імовірністю це будуть батько з сином. Самки, як правило, мають слабкі зв'язки з інишими самками сімейної група, але з самцями вони формують міцні зв'язки на все подальше життя.

Показати менше
Спосіб життя
Сезонна поведінка

Дієта та харчування

Західні рівнинні горили їдять корінці, пагони, кору і м'якоть рослин, що ростуть в густих лісах Західної і Центральної Африки. В сезон дощів горили їдять багато фруктів. Час від часу можуть їсти комах. Звичайною їжею, що ії споживають протягом всього року, є стебла трав. Доросла горила з'їдає біля 18 кг рослин і фруктів щодня.

Розмноження

Самки західних рівнинних горил починають народжувати дітей придосягенні статевої зрілості у віці 8-9 років. Народжується одна дитина, вагітність триває дев'ять місяців. Самки горил не проявляють ознак вагітності. На відміну від своїх могутніх батьків, новонароджене гориленя важить менше двох кілограм і здатне лишень триматись за шерсть матері. Дитинчата катаються на спинах своїх матерів з чотиримісячного віку перші два-три роки свого життя. Мати піклуватиметься своєю дитиною до п'яти років. Дослідження більш ніж трьохста випадків народжень горил у неволі, показало що самки більш старшого віку, як правило, народжують більше хлопчиків.>

Показати більше

[[File:National zoological park, Washington DC, USA (4883216213).jpg|thumb|Молода горила в Смітсонівському зоопаркуУ цього підвиду іноді спостерігалися випадки дітовбивства. Зазвичай, це робить самець, нещодавно ставший лідером сімейної групи, таким чином усуваючи дітей минулого (найчастіше загиблого) лідера.

Показати менше

Популяція

Чисельність

Популяція західних рівнинних горил в дикій природі стикається з рядом факторів, що загрожують її існуванню. До таких факторів належать вирубування лісів, розширення населених пунктів, господарська діяльність, що призводить до обезліснення(як-от розширення площ полів і пасовищ). Ще одним із факторів є низька народжуваність. Як правило, самки горил вступають в репродуктивний вік не раніше 7-8 років, а самці стають достатньо сильними, щоб сформувати власну групу і почати розмножуватись у 15-20 років. Плідність самок, тобто можливість народжувати дитинчат, знижується після 18 років. Серед утримуваних в неволі самок репродуктивного ріку, лише третина народила хоча б одну дитину.

Показати більше

В 1980-тих роках, чисельність горил оцінювалась в 100 000 особин. Пізніше дослідники зменшили цю цифру більш ніж наполовину. Дослідження, проведені Товариством охорони дикої природи в 2006 і 2007 роках показали, що близько 125 000 неврахованих раніше горил жили в болотяних лісах заповідника озера Теле і в сусідніх марантових лісах в Республіці Конго.

В 2002 и 2003 роках відбувся спалах захворювання Еболою серед популяції заповідника Лоссі, а в 2004 - в національному парку Одзала. Епідемія Еболи назвичайно вразила популяцію горил, особливо осіб, що жили в групах, в більшості дрослих самок. Популяція зменшилась з 377 горил до 38 через два роки після спалаху, і до 40 за шість років. Чисельність все ще повільно відновлюється. Через епідемію Еболи, IUCN змінила статус західної рівнинної горили з "під загрозою вимирання" на "на межі зникнення".

Західна рівнинна горила-єдиний підвид, що утримується в зоопарках по всьому світу, де їх нараховується до 550 особин.

Показати менше

Coloring Pages

Посилання

2. Західна рівнинна горила на сайті Червоного списку МСОП - https://www.iucnredlist.org/species/9406/136251508

Більше захоплюючих тварин, про яких варто дізнатися