Акула-нянька руда (Nebrius ferrugineus) — єдиний вид роду Nebrius родини акули-няньки. Інші назви «іржава акула-нянька», «світло-коричнева акула-нянька».
Ні
НічніНічний спосіб життя тварин — це особлива поведінка тварин, при якій активне життя здебільшого ведеться серед ночі, а сон серед дня.Нічні тварини за...
М'
М'ясоїдніМ'ясоїдні — тварини, що живляться переважно м'ясом. Цим вони відрізняються від травоїдних, що споживають в основному рослинну їжу, а також від всеї...
Яй
ЯйцеживородніЯйцеживородні тварини — тварини, у яких при розмноженні ембріон розвивається в середині яйця, яке, у свою чергу, залишається в тілі матері до момен...
Не
Не мігрантT
починається зЗагальна довжина досягає 3,2 м, зазвичай — 2,2-2,7 м. Голова широка, трохи сплощена. Очі маленькі. За ними розташовані великі бризкальця. Перед ніздрями присутні 2 вусика. Нижня губа наче поділена на 3 частини. Рот маленький. На верхній щелепі — 29-33 рядка широких зубів, з декількома верхівками, з яких центральна є високою, бокові — маленькі. На нижній щелепі — 26-28. У неї 5 пар зябрових щілин. Тулуб циліндричний, подовжений, обтічний. Грудні плавці великі, загострені. Має 2 спинних плавця, з яких передній більше за задній. Передній спинний плавець серпоподібний. Розташовано навпроти черевних плавців. Черевні плавці мають серпоподібну форму. Анальний плавець розташовано неподалік від хвостового плавця. Хвостовий плавець становить 1/4 усієї довжини тіла, він гетероцеркальний, нижня лопать майже не розвинена.
Забарвлення спини і боків коливається від жовтуватого до коричневого кольору з сірими або червоними відтінками, що надає рудий вигляд. Звідси походить назва цієї акули. Черево має білий колір.
Мешкає від ПАР уздовж узбережжя східної Африки до Червоного моря включно, біля Мадагаскару, Маскаренських, Сейшельських і Мальдівських островів, від Аравійського півострова до Бангладеш (включно з Перською затокою та архіпелагом Чагос), біля берегів Таїланду, Індонезії, Малайзії, Брунею, Східного Тимору, о. Нова Гвінея, північної Австралії, від Камбоджі до Японії (включно з Тайванем та північною акваторією Філіппін). окремі види зустрічаються біля Маршаллових островів, Нової Каледонії, Палау, Самоа, Таїті.
Тримається у прибережній зоні, до глибини 70 м. Воліє до рифів з піщаним дном і водоростями. Доволі моторна акула. За допомогою щочного насосу і бризкалець здатна подовгу триматися та дихати нерухомо на дні. Вдень відпочиває у природних укриттях. Активна в присмерку або вночі. Утворює великі групи. Полює біля дна, є бентофагом. Живиться восьминогами, каракатицями, кальмарами, крабами, омарами, лангустами, морськими їжаками, морськими зміями, бичками, камбалами, рибами-хірургами. Доволі територіально, не віддаляється від звичного місця полювання. Ворогами у акула-бик, лимонна та тигрова акули.
Статева зрілість у самців настає при розмірі 2,5 м, самиць — 2,3-2,9 м. Це яйцеживородна акула. Самиця народжує до 4 акуленят завдовжки 40-80 см. Має низьку здатність до репродукції.
Є об'єктом промислового вилову, особливо цінується м'ясо та плавців.
Не становить загрози для людини. Доволі рідкісні укуси цієї акули, однією з жертв був Теодор Рузвельт III, якого у 1973 році вкусила руда акула-нянька за плече.
