Регіон

Острови Кука

90 тварин

Острови́ Ку́ка — архіпелаг і однойменне державне утворення у вільній асоціації з Новою Зеландією в південній частині Тихого океану в Полінезії.

Держава Острови Кука складається з 15 островів і атолів, розташованих у Тихому океані в Полінезії між екватором і Тропіком Козерога на площі 2,2 млн км², між Тонга на заході і Островами Товариства на сході. Загальна площа суші становить 236,7 км².

Відстань від найпівнічнішого (острів Тонгарева) до найпівденнішого острова (острів Мангая) становить близько 1400 км.15 островів розділено на дві групи:

  • 9 островів Південної групи: Раротонга (головний острів), Аїтутакі, Атіу, Мангая, Мануае, Мауке, Мітіаро, Палмерстон і Такутеа) — в основному вулканічного походження (заввишки до 652 м). Виняток становлять низовинні атоли Мануае і Палмерстон і низовинний острів Такутеа.
  • 6 островів Північної групи: Маніхікі, Нассау, Пукапука, Ракаханга, Атол Суворова і Тонгарева. За винятком Нассау всі острови — низовинні атоли з великими лагунами. Острови Мануае, Суворов і Такутеа не мають постійних мешканців.

Клімат на островах тропічний морський з чітко означеним сезоном дощів з листопада по квітень і сухим сезоном з травня по жовтень. Середньорічна кількість опадів близько 2000 мм, дві третини яких випадає в сезон дощів, який також є сезоном тропічних циклонів. Офіційно сезон тропічних циклонів починається 1 листопада і закінчується 30 квітня. Циклони в основному формуються на захід від Північної групи островів Кука і рухаються в південному напрямі аж до 15° півд. ш., після чого переміщуються в південно-східному напрямі.

Під час течії Ель-Ніньйо ці циклони, формуючись поблизу Північної групи, рухаються в бік Французької Полінезії, а на островах Південної групи спостерігається різке зниження кількості опадів (до 60 %), тоді як на островах Північної групи кількість опадів різко зростає (до 200 %). Зворотна ситуація спостерігається при течії Ла-Нінья.

Впродовж практично всього року панують пасати. Найсильніше вітри дмуть у зимові місяці, коли до островів Південної групи підступає антициклон. Літом вітер слабкіше, оскільки субтропічні антициклони стають менш інтенсивними і пересуваються в південному напрямку.

Середньорічна температура варіюється від 21 °C до 28 °C і багато в чому залежить від перебігу Ель-Ніньйо.

Рослинність островів Кука мало чим відрізняється від рослинності інших атолів Тихого океану. Лише на островах Південної групи рослинний покрив більш різноманітний, що пояснюється особливостями геологічної будови і вулканічним походженням цих островів. На них можна виділити кілька зон певної рослинності: флора макатеа, прибережна флора, флора болотистої місцевості, папоротеві угруповання, ліси.

Рослинні угруповання макатеа грають дуже важливу роль в житті місцевих жителів. До появи на островах кіз і свиней райони макатеа залишалися практично недоторканими людиною. На них і зараз росте велика кількість рослин, багато з яких використовуються в медичних цілях, для будівництва житла та каное. Прибережна флора таких островів, як Раротонга і Аітутакі, схильна до значного антропогенного впливу в зв'язку з розвитком туризму. Крім традиційних рослин, на березі зустрічається велика кількість завезених людиною рослин, наприклад, мімоза. У заболочених місцевостях островів архіпелагу Кука виростають типові для цих місць рослини, а місцеві жителі вирощують таро. На островах Атіу, Мангаіа, Мауке і Раротонга повсюдно зустрічаються папороті, які захищають тонкий шар родючого ґрунту від вимивання. Вологі джунглі займають до 64 % ​​острова Раротонга, хмарні ліси (тропічні вічнозелені ліси на схилах гір на висоті 400 м в смузі конденсації туманів), у яких росте багато ендемічних рослин, — до 3 % острова.

Типовими рослинами для островів вулканічного походження є казуарини, гібіскуси, завезені європейцями франгіпани і бугенвілії. Убога рослинність атолів, де ґрунти дуже бідні і єдиним джерелом прісної води є дощі, вичерпується ​​панданами. Повсюдно ростуть кокосові пальми.

Наземні ссавці представлені переважно інтродукованими видами: собаками, свинями і кішками. На островах Раротонга і Мангаіа мешкає Pteropus tonganus, широко поширені пацюки малі (Rattus exulans) і краби кокосові (Birgus latro).

Світ орнітофауни островів Кука дуже багатий. На островах Північної групи, в основному покритих кокосовими пальмами, мешкає лише один наземний вид птиці — Ducula pacifica, який живиться плодами геттарди (Guettarda speciosa). Однак такі острови, як Суворов і Такутеа, є місцями великих колоній птахів, де гніздяться багато видів морських птахів: темний крячок (Sterna fuscata), Fregata ariel, червононога олуша (Sula sula), Phaethon rubricauda, великий фрегат (Fregata minor), бура олуша (Sula leucogaster), маскова олуша (Sula dactylatra), Numenius tahitiensis.

На островах Південної групи мешкає 11 видів корінних немігруючих видів наземних птахів. До них належать 4 види птахів-ендеміків, що мешкають у межах тільки одного острова (Pomarea dimidiata, Aplonis cinerascens, Aerodramus sawtelli, Todiramphus ruficollaris), два види птахів-ендеміків, що гніздяться на двох островах (Ptilinopus rarotongensis і Acrocephalus kerearako) і 5 видів неендемічних птахів.

показувати менше

Острови́ Ку́ка — архіпелаг і однойменне державне утворення у вільній асоціації з Новою Зеландією в південній частині Тихого океану в Полінезії.

Держава Острови Кука складається з 15 островів і атолів, розташованих у Тихому океані в Полінезії між екватором і Тропіком Козерога на площі 2,2 млн км², між Тонга на заході і Островами Товариства на сході. Загальна площа суші становить 236,7 км².

Відстань від найпівнічнішого (острів Тонгарева) до найпівденнішого острова (острів Мангая) становить близько 1400 км.15 островів розділено на дві групи:

  • 9 островів Південної групи: Раротонга (головний острів), Аїтутакі, Атіу, Мангая, Мануае, Мауке, Мітіаро, Палмерстон і Такутеа) — в основному вулканічного походження (заввишки до 652 м). Виняток становлять низовинні атоли Мануае і Палмерстон і низовинний острів Такутеа.
  • 6 островів Північної групи: Маніхікі, Нассау, Пукапука, Ракаханга, Атол Суворова і Тонгарева. За винятком Нассау всі острови — низовинні атоли з великими лагунами. Острови Мануае, Суворов і Такутеа не мають постійних мешканців.

Клімат на островах тропічний морський з чітко означеним сезоном дощів з листопада по квітень і сухим сезоном з травня по жовтень. Середньорічна кількість опадів близько 2000 мм, дві третини яких випадає в сезон дощів, який також є сезоном тропічних циклонів. Офіційно сезон тропічних циклонів починається 1 листопада і закінчується 30 квітня. Циклони в основному формуються на захід від Північної групи островів Кука і рухаються в південному напрямі аж до 15° півд. ш., після чого переміщуються в південно-східному напрямі.

Під час течії Ель-Ніньйо ці циклони, формуючись поблизу Північної групи, рухаються в бік Французької Полінезії, а на островах Південної групи спостерігається різке зниження кількості опадів (до 60 %), тоді як на островах Північної групи кількість опадів різко зростає (до 200 %). Зворотна ситуація спостерігається при течії Ла-Нінья.

Впродовж практично всього року панують пасати. Найсильніше вітри дмуть у зимові місяці, коли до островів Південної групи підступає антициклон. Літом вітер слабкіше, оскільки субтропічні антициклони стають менш інтенсивними і пересуваються в південному напрямку.

Середньорічна температура варіюється від 21 °C до 28 °C і багато в чому залежить від перебігу Ель-Ніньйо.

Рослинність островів Кука мало чим відрізняється від рослинності інших атолів Тихого океану. Лише на островах Південної групи рослинний покрив більш різноманітний, що пояснюється особливостями геологічної будови і вулканічним походженням цих островів. На них можна виділити кілька зон певної рослинності: флора макатеа, прибережна флора, флора болотистої місцевості, папоротеві угруповання, ліси.

Рослинні угруповання макатеа грають дуже важливу роль в житті місцевих жителів. До появи на островах кіз і свиней райони макатеа залишалися практично недоторканими людиною. На них і зараз росте велика кількість рослин, багато з яких використовуються в медичних цілях, для будівництва житла та каное. Прибережна флора таких островів, як Раротонга і Аітутакі, схильна до значного антропогенного впливу в зв'язку з розвитком туризму. Крім традиційних рослин, на березі зустрічається велика кількість завезених людиною рослин, наприклад, мімоза. У заболочених місцевостях островів архіпелагу Кука виростають типові для цих місць рослини, а місцеві жителі вирощують таро. На островах Атіу, Мангаіа, Мауке і Раротонга повсюдно зустрічаються папороті, які захищають тонкий шар родючого ґрунту від вимивання. Вологі джунглі займають до 64 % ​​острова Раротонга, хмарні ліси (тропічні вічнозелені ліси на схилах гір на висоті 400 м в смузі конденсації туманів), у яких росте багато ендемічних рослин, — до 3 % острова.

Типовими рослинами для островів вулканічного походження є казуарини, гібіскуси, завезені європейцями франгіпани і бугенвілії. Убога рослинність атолів, де ґрунти дуже бідні і єдиним джерелом прісної води є дощі, вичерпується ​​панданами. Повсюдно ростуть кокосові пальми.

Наземні ссавці представлені переважно інтродукованими видами: собаками, свинями і кішками. На островах Раротонга і Мангаіа мешкає Pteropus tonganus, широко поширені пацюки малі (Rattus exulans) і краби кокосові (Birgus latro).

Світ орнітофауни островів Кука дуже багатий. На островах Північної групи, в основному покритих кокосовими пальмами, мешкає лише один наземний вид птиці — Ducula pacifica, який живиться плодами геттарди (Guettarda speciosa). Однак такі острови, як Суворов і Такутеа, є місцями великих колоній птахів, де гніздяться багато видів морських птахів: темний крячок (Sterna fuscata), Fregata ariel, червононога олуша (Sula sula), Phaethon rubricauda, великий фрегат (Fregata minor), бура олуша (Sula leucogaster), маскова олуша (Sula dactylatra), Numenius tahitiensis.

На островах Південної групи мешкає 11 видів корінних немігруючих видів наземних птахів. До них належать 4 види птахів-ендеміків, що мешкають у межах тільки одного острова (Pomarea dimidiata, Aplonis cinerascens, Aerodramus sawtelli, Todiramphus ruficollaris), два види птахів-ендеміків, що гніздяться на двох островах (Ptilinopus rarotongensis і Acrocephalus kerearako) і 5 видів неендемічних птахів.

показувати менше