Щитомордник середній (Gloydius intermedius ) — отруйна змія з роду Щитомордник родини Гадюкові. Інша назва «середньоазійська ямкоголова змія».
Загальна довжина досягає 71—86 см. Спостерігається статевий диморфізм — самці більше за самок. Голова велика, добре відмежована від тулуба. Край морди помітно загострений. Зверху голова вкрита великими щитками, які утворюють злегка втиснутий щит. Черевних щитків — 149—166, підхвостових — 32-48 пар. Навколо середини тулуба є 23 рядки луски.
Колір шкіри коливається від сірого до темно-коричневого. Поперек тулуба проходить 28-45 темно-сірих, коричневих або чорних смуг, поперек хвоста — 9-13 смуг. Забарвлення черева — від світло-сірого до майже чорного в цяточках. З боків тулуба проходять темні плями, які іноді зливаються з поперечними смугами в одну зламані смугу. Має парні трубчасті отруйні зуби на дуже рухомій верхньощелепній кістці.
Мешкає у південно-східному Азербайджані, північно-західному Ірані, південному Туркменістані, північно-західному Афганістані, Киргизії, південно-східному Казахстані. Нечисленний у російських областях від Алтаю до Амурської області. Зустрічається також у Монголії та північному Китаї.
Полюбляє гірську місцину, вологі біотопи, уникаючи відкритих степових просторів. Це можуть бути гірські луки, межа лісу та великих боліт, зарості чагарників на кам'янистих гірських схилах, уривисті береги річок. Зустрічається на висоті до 3000 м над рівнем моря. Зимує у порожнинах під коренями чагарників й дерев, під осипами. Вихід з зимівлі відбувається у квітні-травні. Харчується дрібними ссавцями, птахами та ящірками.
Це досить отруйна змія. У складі є гемотоксіни, що діють на кровотворну систему, викликають крововиливу, тромбози і в підсумку великі некрози. Присутня також частка нейротоксинів, які діють на нервову систему, викликаючи параліч дихального центру та інших нервових вузлів.
Це живородна змія. Парування відбувається наприкінці квітня — напочатку червня. Самиці у серпні-вересні народжують до 14 дитинчат довжиною 17-20 см.
