Країна

Японія

998 тварин

Япо́нія, офіційна назва — Япо́нська Держа́ва — острівна держава в Східній Азії.

Японія — це острівна країна, розташована вздовж тихоокеанського узбережжя Східної Азії. Основні острови — Хоккайдо, Хоншю, Шікоку і Кюшю. Острови Рюкю (Окінава) лежать на 600 км південніше острова Кюшю. У цілому, Японський архіпелаг складається приблизно з 3000 малих островів. Острів Сахалін є частиною японського архіпелагу, але нині контролюється Росією. Японське та айнське населення було депортовано на Хоккайдо, міста на острові перейменовано, японську архітектуру знищено.

Японія посідає 19 місце за щільністю населення у світі. 70—80 % поверхні островів вкривають ліси та гори, непридатні для сільського господарства, промисловості чи мешкання через часті тайфуни, зсуви та землетруси. Більшість населення сконцентровано у прибережних зонах та на рівнинах.

Розташування Японії на стику трьох тектонічних плит Тихого океану є причиною частих землетрусів і підвищеної вулканічної активності на архіпелазі. Найвищою горою-вулканом країни є гора Фуджі, висота якої становить 3776 м. Останні найбільші землетруси сталися 1995 (землетрус в Кобе), 2004 (землетрус в Ніїґаті), а також 2011 років. Існує багато гейзерів і гарячих природних ванн онсен, які використовують для відпочинку.

Японські острови, які простягаються з півночі на південь, лежать у шести кліматичних зонах.

  • Зона ХоккайдоНайпівнічніший регіон помірного клімату з холодними зимами та прохолодним літом. Опади не часті, але взимку острови вкрито глибоким снігом.
  • Зона Японського моряЗахідне узбережжя острова Хоншю є місцем частих і сильних опадів, особливо взимку. Влітку прохолодно, хоча інколи, завдяки вітру Фен, буває надзвичайно спекотно.
  • Зона ЦентральногірськаТиповий континентальний клімат зі значними коливаннями температури взимку і влітку, вночі та вдень. Опади помірні.
  • Зона Внутрішнього Японського моряГори Чюґоку і Шікоку перешкоджають сезонним вітрам, забезпечуючи порівняно теплу погоду впродовж цілого року. Клімат середземноморський.
  • Зона Тихого океануСхідне узбережжя японського архіпелагу характеризується холодними зимами з невеликою кількістю снігопадів, та спекотним і вологим літом завдяки південно-східним вітрам.
  • Зона Південних островівОстрови Рюкю лежать у субтропічному кліматичному поясі, де зима і літо теплі. Опади дуже значні, особливо влітку. Частими є тайфуни.

Сезон дощів починається у травні на Окінаві та закінчується наприкінці липня на Хоккайдо, проносячи дощовий фронт уздовж усього архіпелагу на північ. У центральних областях Японії сезон триває впродовж декількох тижнів, починаючи з середини червня. Наприкінці літа та на початку осені тайфуни приносять сильні дощі.

Японія має багату флору і фауну. Їхні особливості обумовлено відносною ізоляцією Японського архіпелагу від Азійського континенту та протяжністю архіпелагу з півночі на південь. За даними Союзу біологічної систематики Японії, станом на 2003 у країні налічувалося понад 600 видів бактерій, 6200 видів найпростіших, 9300 видів рослин, близько 13 тисяч видів грибів та понад 60 тисяч видів тварин. Значна їх частка є ендемічними та реліктовими видами, які за межами Японії не зустрічаються.

Представників фауни Японії класифікують за двома регіонами — палеоарктичним та індомалайським. До першого входять території Хоккайдо, Хоншю, Шікоку та Кюшю, а до другого — Рюкю та південні острови.

показувати менше

Япо́нія, офіційна назва — Япо́нська Держа́ва — острівна держава в Східній Азії.

Японія — це острівна країна, розташована вздовж тихоокеанського узбережжя Східної Азії. Основні острови — Хоккайдо, Хоншю, Шікоку і Кюшю. Острови Рюкю (Окінава) лежать на 600 км південніше острова Кюшю. У цілому, Японський архіпелаг складається приблизно з 3000 малих островів. Острів Сахалін є частиною японського архіпелагу, але нині контролюється Росією. Японське та айнське населення було депортовано на Хоккайдо, міста на острові перейменовано, японську архітектуру знищено.

Японія посідає 19 місце за щільністю населення у світі. 70—80 % поверхні островів вкривають ліси та гори, непридатні для сільського господарства, промисловості чи мешкання через часті тайфуни, зсуви та землетруси. Більшість населення сконцентровано у прибережних зонах та на рівнинах.

Розташування Японії на стику трьох тектонічних плит Тихого океану є причиною частих землетрусів і підвищеної вулканічної активності на архіпелазі. Найвищою горою-вулканом країни є гора Фуджі, висота якої становить 3776 м. Останні найбільші землетруси сталися 1995 (землетрус в Кобе), 2004 (землетрус в Ніїґаті), а також 2011 років. Існує багато гейзерів і гарячих природних ванн онсен, які використовують для відпочинку.

Японські острови, які простягаються з півночі на південь, лежать у шести кліматичних зонах.

  • Зона ХоккайдоНайпівнічніший регіон помірного клімату з холодними зимами та прохолодним літом. Опади не часті, але взимку острови вкрито глибоким снігом.
  • Зона Японського моряЗахідне узбережжя острова Хоншю є місцем частих і сильних опадів, особливо взимку. Влітку прохолодно, хоча інколи, завдяки вітру Фен, буває надзвичайно спекотно.
  • Зона ЦентральногірськаТиповий континентальний клімат зі значними коливаннями температури взимку і влітку, вночі та вдень. Опади помірні.
  • Зона Внутрішнього Японського моряГори Чюґоку і Шікоку перешкоджають сезонним вітрам, забезпечуючи порівняно теплу погоду впродовж цілого року. Клімат середземноморський.
  • Зона Тихого океануСхідне узбережжя японського архіпелагу характеризується холодними зимами з невеликою кількістю снігопадів, та спекотним і вологим літом завдяки південно-східним вітрам.
  • Зона Південних островівОстрови Рюкю лежать у субтропічному кліматичному поясі, де зима і літо теплі. Опади дуже значні, особливо влітку. Частими є тайфуни.

Сезон дощів починається у травні на Окінаві та закінчується наприкінці липня на Хоккайдо, проносячи дощовий фронт уздовж усього архіпелагу на північ. У центральних областях Японії сезон триває впродовж декількох тижнів, починаючи з середини червня. Наприкінці літа та на початку осені тайфуни приносять сильні дощі.

Японія має багату флору і фауну. Їхні особливості обумовлено відносною ізоляцією Японського архіпелагу від Азійського континенту та протяжністю архіпелагу з півночі на південь. За даними Союзу біологічної систематики Японії, станом на 2003 у країні налічувалося понад 600 видів бактерій, 6200 видів найпростіших, 9300 видів рослин, близько 13 тисяч видів грибів та понад 60 тисяч видів тварин. Значна їх частка є ендемічними та реліктовими видами, які за межами Японії не зустрічаються.

Представників фауни Японії класифікують за двома регіонами — палеоарктичним та індомалайським. До першого входять території Хоккайдо, Хоншю, Шікоку та Кюшю, а до другого — Рюкю та південні острови.

показувати менше