Фламінго малий

У шлюбній поведінці обов'язкові елементи групового «танцю». За кілька місяців до спарювання самці починають збуджуватися, що проявляється в характерних позах і рухах, в яких одночасно беруть участь сотні і навіть тисячі птахів. В одній з таких поз самці витягають шию вертикально вгору і закидають до неба дзьоб. В такому положенні вони ритмічно похитують головою з боку в бік. Інша шлюбна поза нагадує полягає в тому, що фламінго витягають шию, розправляють на декілька секунд крила і наїжачує пір'я хвоста. У третьому положенні птахи масово зображують коротку чистку пір'я, піднявши крило і закинувши дзьоб назад. Нарешті, у четвертій позі всі птахи синхронно біжать в одному напрямку з високим підніманням ніг, після чого раптом різко зупиняються і повертаються в інший бік. Фахівці пояснюють таку поведінку стимулюванням статевих гормонів у великої кількості птахів, що сприяє їх ефективному розмноженню.

Парування, під час якого самиця нерідко змушена упиратися дзьобом в ґрунт, відбувається на мілині або на суходолі. Гнізда щорічно збудовуються заново, розташовані на мілині, мулистій або гіпсовій ділянці берега або на невеликому острівці. Вони являють собою купи висохлого бруду в формі пенька або зрізаного конуса з поглибленням у верхній частині. Навколо гнізд утворюється канавка, зазвичай заповнена водою. Діаметр гнізд в основі досягає 35-56 см, у верхній частині 22-40 см, висота гнізд в середньому становить 30-35 см. Висока споруда має ряд переваг. По-перше, в сезон проливних дощів вода у водоймі піднімається і може затопити кладку, якщо вона розташована низько над поверхнею землі. До того ж в Східній Африці температура на узвишші не піднімається вище 30-35 °C, що дозволяє не допустити перегріву кладки (у поверхні землі вона досягає 50-55 °C). Насиджують по черзі самець і самиця протягом 28 діб, в спеку процес насиджування полягає в створенні тіні над гніздом, покликаної захистити кладку від перегріву. У кладці 1, рідше 2 яйця білого забарвлення, їхні розміри в середньому становлять 78×49 мм, маса близько 115 г.

Пташенята при появі вкриті густим білуватим пухом, мають прямий короткий дзьоб і короткі товсті ноги. Вже через декілька днів вони залишають гніздо і зовні виглядають цілком самостійними, їх нерозвинений фільтрувальний апарат не дозволяє їм самим добувати корм. В стравоході батьків формується поживна суміш — «молочко», по живильній цінності не поступається молоку ссавців. Такою сумішшю, до складу якої крім усього іншого входять кров і лімфа, дорослі вигодовують потомство перші два тижні. Згодом молочко замінюється напівперетравленою їжею, вигодовування триває до 10-тижневого віку. Через 2 тижні після вилуплення дзьоб починає поступово згинатися, на початку другого місяця початковий білий пух замінюється вторинним сірим, ще через 2 тижні з'являються перші ознаки оперення. До кінця другого місяця молоді фламінго роблять перші спроби добути корм, хоча їх дзьоб ще недостатньо розвинений для цього. Здатність до польоту проявляється у віці 11 тижнів. Сіре забарвлення змінюється дорослим білувато-рожевим кольором на 3 році життя.