Мокасинова змія водяна (Agkistrodon piscivorus ) — отруйна змія з роду Мокасинова змія родини Гадюкові. Має 3 підвиди.
Загальна довжина досягає 1,5—1,85 м. Спостерігається статевий диморфізм — самці більші за самиць. Голова широка, трикутна. Тулуб стрункий, кремезний. Молоді особини забарвлені у червоно—бурий колір з темними поперечними смугами на спині, з яскраво—жовтим кінцем хвоста, який використовують як приманку для здобичі. З віком чіткі смуги розпливаються, забарвлення стає темно—оливковим, темно—коричневим, темно—бурим, майже чорним. З боків голови нерідко проходять 2 вузькі білі смужки — надочноямкова й губна, що з'єднуються на кінчику морди.
Мешкає на південному сході США, на північ до 37° п.ш. й на захід до південного Техасу.
Полюбляє вологі луки, болота, береги ставків, струмків та річок. Зустрічається на висоті до 500 м над рівнем моря. Добре плаває та пірнає. У стані переляку та роздратування водяній щитомордник приймає характерну оборонну позу. Згорнувшись в кільце, він високо піднімає передню частину тулуба і дугоподібно згинає шию. При цьому періодично відкриває пащу, демонструючи білу внутрішність рота. За цю манеру він отримав у місцевого населення прізвисько «бавовняний рот». Крім того, сильно вібрує кінчиком хвоста, б'ючи ним об землю з добре чутним шелестінням.
Активнийн вночі. Харчується жабами, рибою, дрібними зміями, гризунами, ящірками й птахами.
Це яйцеживородна змія. У березні починається парування. Шлюбні турніри між самцями нерідко проходять прямо у воді, так що з води стирчать лише високо підняті голови та шиї суперників. Самці здатні до розмноження протягом усього року, тому парування іноді можна спостерігати і влітку, і восени. У серпні—вересні самиця народжує від 5 до 15 дитинчат завдовжки 15—30 см.
У неволі живуть прекрасно, швидко звикають до господаря, охоче їдять мертву їжу. З іншими зміями їх утримувати не можна з огляду на те, що водяна мокасинова змія поїдає їх. Розмножувати їх у неволі дуже легко, при хороших умовах самки приносять щорічний приплід. У неволі живуть 21 рік.
