Квіча́ль чорношиїй (Geokichla dohertyi ) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae). Мешкає в Індонезії і Східному Тиморі. Вид названий на честь американського ентомолога Вільяма Доерті.
Довжина птаха становить 16-18 см. Голова, шия і груди чорні, перед очима білі плями. Верхня частина голови і верхня частина тіла іржасто-коричневі. Живіт білий, поцяткований чорними і світло-коричневими плямами. Хвіст чорний. Другорядні покривні пера крил руді, першорядні покривні пера і махові пера чорно-білі. Дзьоб чорнуватий, лапи білуваті або рожевуваті. У молодих птахів тім'я поцятковане каштановими смужками, обличчя і горло рудувато-білі, груди рудуваті, поцятковані чорними плямами, решта нижньої частини тіла білувата.
Чорношиї квічалі мешкають на Малих Зондських островах, зокрема на островах Ломбок, Сумбава, Сумба, Флорес і Тимор. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах, віддають перевагу густим первинним лісам. Зустрічаються поодинці або невеликими зграйками, на острові Ломбок зустрічаються на висоті від 460 до 1650 м над рівнем моря, на острові Сумбава — на висоті від 400 до 1700 м над рівнем моря, на острові Флорес — на висоті від 3500 до 1200 м над рівнем моря, на Західному Тиморі — на висоті від 1050 до 2300 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з рудоголовими квічалями. Гніздяться у липні-серпні, в кладці 3 яйця. Інкубаційний період триває 15 днів, пташенята покидають гніздо через 14 днів після вилуплення.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція чорношиїх квічалів становить від 24600 до 47300 птахів. Їм загрожує вилов з метою продажу на пташиних ринках.
