Гадюка османська (Montivipera xanthina ) — отруйна змія з роду Гірська гадюка родини Гадюкові. Інша назва «малоазійська гадюка».
Де
ДенніМ'
М'ясоїдніМ'ясоїдні — тварини, що живляться переважно м'ясом. Цим вони відрізняються від травоїдних, що споживають в основному рослинну їжу, а також від всеї...
На
НаземнийЯй
ЯйцеживородніЯйцеживородні тварини — тварини, у яких при розмноженні ембріон розвивається в середині яйця, яке, у свою чергу, залишається в тілі матері до момен...
Хи
ХижакиХижацтво в екології — тип відносин між біологічними популяціями, при яких хижак живиться іншими організмами, жертвою.Хижаки не обов'язково вбивають...
От
ОтруйніНе
Не мігрантO
починається зЗагальна довжина коливається від 80 см до 1,5 м. Голова вкрита дрібними щиточками й лусочками, тільки надочноямкові щитки великі. На сірувато—бурому тулубі помітний чіткий малюнок з великих помаранчевих або коричневих плям з темною облямівкою, які нерідко зливаються в широку хвилясту смугу уздовж хребта. Дві темні навскісні смужки на потилиці виділяються на світлішому тлі голови. Черево поцятковано дрібними чорнуватими плямами, а хвіст знизу жовтувато—помаранчевий.
Полюбляє гірську місцину, скелясті схили з розрідженої деревно—чагарникової або гірсько—степовою рослинністю. Зустрічається на висоті 1000—3000 м над рівнем моря. Харчується дрібними ссавцями, птахами, ящірками й комахами. Молоді особини харчуються головним чином сарановими. У квітні—травні вірменські гадюки залишають зимові притулку в щілинах скель. В цей час можна бачити їх великі скупчення біля зимівель.
Отрута досить небезпечна. Відомо чимало випадків загибелі худоби від укусу цієї гадюки, але серед людей смертельних випадків не відмічено.
Це яйцеживородна змія. Парування відбувається у травні. У серпні самиці народжують по 5—15 дитинчат завдовжки 20 см.