Слизняк шляховий плямистий, або слизняк Керрі (Geomalacus maculosus ) — вид наземних черевоногих молюсків з родини Arionidae.
Довжина тіла дорослих слимаків становить 7–8 см. Забарвлення темно-сіре або коричневе з жовтуватими плямами. Тіло вкрите з обох боків близько 25 поздовжніми рядами полігональних грануляцій. Бувають дві морфи: коричнева і чорна. В Ірландії чорна морфа трапляється у відкритих місцях проживання, а коричнева — у лісистих місцевостях. Експерименти показують, що темне забарвлення викликане впливом світла в міру розвитку слимака. Є також варіації в смугах; на кожній стороні тіла може бути дві смуги: одна смуга трохи нижче верхівки спини, а інша — далі внизу по тілу. Коли ці смуги присутні, вони зазвичай простягаються по всій довжині тіла і поширюються численними яйцеподібними жовтими плямами, які розподілені приблизно в п'яти поздовжніх зонах.
Батьківщиною цього виду є північно-західна Іспанія та Португалія, де він трапляється в Серра-да-Ештрела (Португалія), Галісії та кантабрії (Іспанія). Він також широко поширений у західній Ірландії, де є заповідним видом, який зараз вважається давньою інтродукцією.
В Іберії це вид прибережних і гірських дубових і каштанових лісів і гаїв (Quercus spp., Castanea sativa ) і соснових лісів (Pinus pinaster ), а також скелясті або обнесені стінами ділянки. В Ірландії він населяє дубові ліси, відкриті торф’яні болота з кам’янистими відслоненнями та хвойні плантації.
Слимак Керрі веде переважно нічний спосіб життя. У світлий час доби слизняк зазвичай ховається в ущелинах скель і під корою на деревах. У разі небезпеки слимак втягує голову і згортається у форму кулі. У раціон Geomalacus maculosus входять лишайники, печіночниці, мохи, гриби та бактерії, що ростуть на валунах і на стовбурах дерев.
