Звичайна ящіркова змія (Malpolon monspessulanus) — отруйна змія з роду ящіркових змій родини Lamprophiidae. Має 2 підвиди.
Загальна довжина досягає 180 см. Морда спереду дещо закруглена, її верхня поверхня ввігнута жолобоподібно, а краї морди від ніздрів до очей помітно загострені та підняті. Міжщелепний щиток майже не видається міжносовими. Луска тулуба з поздовжнім жолобком, вони розташовані у 17—19 поздовжніх рядків. Черевних щитків — 160-200, підхвостових — 68-104 пари. Луска по краях черева істотно більша, ніж спинна. Луска з 1 апікальною порою. Анальний щиток розділений.
Верхня поверхня тулуба темно-оливкового кольору, без плям. У великих особин добре виражена темна смуга, облямована по верхньому краю жовтуватою пунктирною лінією, яка проходить вздовж крайнього рядку тулубної луски з кожного боку тіла. Молоді змії зверху коричневого, оливково-бурого або сіруватого кольору з бурими, темно-коричневими або майже чорними дрібними плямами, розташованими у вигляді добре виражених поздовжніх рядків. Забарвлення молодих змій виглядає строкатим через контраст цих темних плям з жовтими або білими краями окремої луски на спині та боків тулуба. З віком плями на спині та черевний поверхні тіла зникають, забарвлення змій розміром понад 70 см однотонне — сірувато-оливкове або буро-сіре з жовтим, без плям, черевом. У статевозрілих самців забарвлення передньої частини тулуба, верху голови оливково-зелена, а всій іншій поверхні тіла — синювато-сіра. Черевна сторона блідо-жовта, поздовжній малюнок або його фрагменти зберігаються лише на горлі. У самок зберігаються темні подовжні смуги з боків тулуба та поздовжній малюнок на череві.
Мешкає у північній Африці, на півдні Балканського півострова, у Малій Азії, південній Європі, на Кавказі, у західному Ірані, Іраку, Сирії, Лівані, Ізраїлі, Йорданії, західній Аравії.
Полюбляє аридні ландшафти, сухі кам'янисті напівпустелі, садиби, виноградники, околиці бавовняних полів, вали зрошувальних каналів. Зустрічається на висоті до 1100-1500 м над рівнем моря. Ховається у норах піщанок й ховрахів, порожнечах під камінням, промоїнах у ґрунті, тріщинах та купі каменів. Активність після зимівлі починається у середині березня — на початку квітня. На зимівлю йде у вересні-жовтні. Активна у присмерку та вночі.
У разі небезпеки намагається сховатися у найближчу нору або під камінь, але, не маючи такої можливості, іноді поводиться дуже агресивно: шипить, роздмухує тіло, люто кусається та здійснює кидки до 1 м у бік ворога. Укуси небезпечні й болючі для людини.
Харчується гризунами, ящірками та іншими зміями, яких вони спочатку кусають, а потім обвивають кільцями тулуба.
Це яйцекладна змія. Парування відбувається у квітні, а в другій половині травня - червні самки відкладають 5-20 яєць розміром 30-35х40-45 мм. Молоді змії довжиною тіла 22-27 см з'являються з другої половині липня.
