В'юн звичайний (Misgurnus fossilis) — риба родини В'юнових (Cobitidae).
Тіло подовжене, злегка стисле з боків, вкрите дрібною лускою. Голова невелика, витягнута вперед. Рот звернений донизу й оточений десятьма вусиками, з яких чотири знаходяться на верхній щелепі, два — в кутах рота й чотири — на нижній щелепі. Очі маленькі, розташовані біля самого чола, жовті. Плавці дрібненькі, хвостовий закруглений. Забарвлення залежить від умов проживання. Спина бура, з численними дрібними темними плямами, черевце жовтувате й також плямисте. Посередині тіла розташована широка темна смуга, а вище і нижче неї — по одній вужчій і короткій. Плавці коричневі, спинний і хвостовий — усіяні темними плямами.
Поширення цієї риби досить обмежено. Зустрічається в прісних водоймах Європи та Азії. У Європі поширений на північ від Альп від річки Маас до Ладоги; у північному Причорномор'ї від Дунаю до Кубані; в басейнах Волги та Уралу. Як вид-вселенець відзначається у Британії, Скандинавії, Апеннінах, Іберії, Криму і басейнах Адріатики, Егейського та Білого морів, а також в басейні Рони (Франція).
В'юн дуже невибагливий до умов існування й може бути там, де інші риби відсутні. Може дихати зябрами, поверхнею шкіри й за допомогою кишківника. При нестачі кисню підіймається до поверхні води, захоплює ротом повітря й пропускає його через кишківник, видаючи звук, що нагадує писк. При пересиханні водойми в'юн впадає в сплячку, завдяки чому потреба організму в кисні знижується. При висиханні водоймища він заривається в мул і повертається в воду лише після дощів. У зв'язку з цим в'юна можна зустріти в сильно замулених озерах, річках, заплавах, де він постійно перебуває біля дна або занурившись до мулу. У таких місцях він зустрічається зграйками. Велику частину дня в'юн виявляє незначну активність і лише з настанням сутінків і вночі виходить на пошуки їжі.
