Країна

Перу

2684 тварин

Перу́ — країна в Південній Америці, на узбережжі Тихого океану.

На території Перу виділяються гірський пояс Анд, так звана Сьєрра (Західна, Центральна і Східна Кордильєра) висотою до 4000—6000 м (г. Уаскаран, 6768 м), Амазонська низовина, так звана сельва (на сході), яка переходить на півдні в передгірську рівнину Монтанья. На півдні знаходиться велике плоскогір'я Пуна. Уздовж Тихого океану тягнеться вузька смуга пустельних берегових рівнин Коста.

Клімат в районі Кости і західних схилів Анд тропічний пустельний. У Сьєррі клімат високогірний субекваторіальний на півночі і тропічний на півдні. Клімат східних схилів Анд і Сельви екваторіальний. Велика частина річок належить басейну річки Амазонка, в Пуні — басейн стоку озера Тітікака. Найбільше озеро країни — Хунін.

Складний рельєф поверхні зумовлює розмаїття кліматичних умов на території Перу. У прибережній смузі температура цілий рік тримається в межах +16…+25 °C за дуже низької вологості — опадів випадає не більше 200 мм на рік на півночі і близько 100 мм — на півдні, часто у вигляді найдрібнішої мороси («гаруа»). У гірських районах, на висотах до 3500 м, клімат помірний, температура взимку (з червня по жовтень) становить у середньому +4…+6 °C, влітку до +16…+17 °C, в долинах до +24 °C. Вище починається зона «пуни» («холодне місце») з яскраво вираженим гірським кліматом — температура взимку від 0 до −7 °C, влітку +3…+7 °C при сильній розрідженості повітря і різких добових коливаннях температури (вдень може дійти до +22…+28 °C, вночі — до −12 °C). Вершини гір цілий рік вкриті снігом і льодовиками. Опадів — не більше за 700 мм на рік.

Східна і північно-східна частини країни різко відрізняються за погодними умовами від центру і заходу — на рівнинах Сельви середньомісячна температура влітку коливається від +18 до +27 °C, взимку — від +16 до +26 °C. При цьому опадів випадає від 700 до 3000 мм на рік з піком у період з листопада по березень.

Перу на перший погляд є типовою андійською країною, де високі засніжені піки і голі скелі древніх вулканів межують із зеленими областями Сельви. Однак при всій своїй схожості з іншими державами регіону, це одна з найрізноманітніших у природному плані країн континенту. Природа цієї землі досить контрастна — тут можна знайти і мляві ділянки безводної пустелі, і «зелене покривало» вічнозелених лісів, і прозорі гірські озера, і величний вулканічний ландшафт. У зв'язку з такою різноманітністю територію країни розділено на три яскраво виражених природно-кліматичних зони.

Всю центральну частину Перу (біля третини території) займає складна система гірської країни, яку перуанці називають С'єрра («гори»). Ціла мережа хребтів Перуанських Анд і Кордильєр (Західна, Центральна, Східна, Біла, Уайуш та інш.) простяглася тут з півночі на південь через всю країну, утворюючи безліч паралельних гірських ланцюгів і глибоких рівнин між ними. Вищою точкою Перу є сплячий вулкан Уаськаран (6768 м) у системі Кордильєра-Бланка (Біла Кордильєра). Мережа хребтів зрідка розривається локальним плато і плоскогір'ями, а також численними тектонічними котловинами, в одній з яких лежить найбільше високогірне судноплавне водоймище планети — озеро Тітікака (площа 8287 км², висота водного дзеркала — 3810 метрів над рівнем моря). Також тут налічується близько сотні відносно невеликих гірських озер тектонічного і льодовикового походження.

У південній частині гірської країни підноситься півтори десятка сплячих і діючих вулканів, найвищим з яких є Місті (5822 м). Гірські схили вище від 3500 м покриті сухим високогірним степом, а нижче починається смуга вічнозелених (здебільшого хвойних) чагарників і дерев, що створюють на західних схилах сухі гірські ліси, а на східних вологу тропічну рослинність Сельви.

Вздовж західного узбережжя тягнеться вузька (завширшки від 80 до 150 км) смуга берегової пустелі — Коста, що омивається водами Тихого океану. Сухий і жаркий клімат Кости та її сильно порізана древніми ярами поверхня сприяють формуванню тут типово пустельного ландшафту зі скудною рослинністю і майже повною відсутністю людських поселень (проте саме тут знаходився центр формування численних доколумбових культур Америки).

Рівнинну східну частину країни, яка хвилями збігає від підніжжя Анд до долини річки Амазонка, займає зона вологих тропічних лісів Сельви, що переходить на півдні в обширну передгірну рівнину Монтанья. Західна частина цього регіону, розташована в передгір'ях Анд, покрита густими вічнозеленими лісами і різнотрав'ям, у той час як при русі на схід ліси стають все густішими, а на самій Амазонській низовині їхня густина і видова різноманітність досягають фантастичних значень. Весь цей регіон пронизаний густою мережею річок, що беруть свій початок на льодовиках і засніжених Андах.

показувати менше

Перу́ — країна в Південній Америці, на узбережжі Тихого океану.

На території Перу виділяються гірський пояс Анд, так звана Сьєрра (Західна, Центральна і Східна Кордильєра) висотою до 4000—6000 м (г. Уаскаран, 6768 м), Амазонська низовина, так звана сельва (на сході), яка переходить на півдні в передгірську рівнину Монтанья. На півдні знаходиться велике плоскогір'я Пуна. Уздовж Тихого океану тягнеться вузька смуга пустельних берегових рівнин Коста.

Клімат в районі Кости і західних схилів Анд тропічний пустельний. У Сьєррі клімат високогірний субекваторіальний на півночі і тропічний на півдні. Клімат східних схилів Анд і Сельви екваторіальний. Велика частина річок належить басейну річки Амазонка, в Пуні — басейн стоку озера Тітікака. Найбільше озеро країни — Хунін.

Складний рельєф поверхні зумовлює розмаїття кліматичних умов на території Перу. У прибережній смузі температура цілий рік тримається в межах +16…+25 °C за дуже низької вологості — опадів випадає не більше 200 мм на рік на півночі і близько 100 мм — на півдні, часто у вигляді найдрібнішої мороси («гаруа»). У гірських районах, на висотах до 3500 м, клімат помірний, температура взимку (з червня по жовтень) становить у середньому +4…+6 °C, влітку до +16…+17 °C, в долинах до +24 °C. Вище починається зона «пуни» («холодне місце») з яскраво вираженим гірським кліматом — температура взимку від 0 до −7 °C, влітку +3…+7 °C при сильній розрідженості повітря і різких добових коливаннях температури (вдень може дійти до +22…+28 °C, вночі — до −12 °C). Вершини гір цілий рік вкриті снігом і льодовиками. Опадів — не більше за 700 мм на рік.

Східна і північно-східна частини країни різко відрізняються за погодними умовами від центру і заходу — на рівнинах Сельви середньомісячна температура влітку коливається від +18 до +27 °C, взимку — від +16 до +26 °C. При цьому опадів випадає від 700 до 3000 мм на рік з піком у період з листопада по березень.

Перу на перший погляд є типовою андійською країною, де високі засніжені піки і голі скелі древніх вулканів межують із зеленими областями Сельви. Однак при всій своїй схожості з іншими державами регіону, це одна з найрізноманітніших у природному плані країн континенту. Природа цієї землі досить контрастна — тут можна знайти і мляві ділянки безводної пустелі, і «зелене покривало» вічнозелених лісів, і прозорі гірські озера, і величний вулканічний ландшафт. У зв'язку з такою різноманітністю територію країни розділено на три яскраво виражених природно-кліматичних зони.

Всю центральну частину Перу (біля третини території) займає складна система гірської країни, яку перуанці називають С'єрра («гори»). Ціла мережа хребтів Перуанських Анд і Кордильєр (Західна, Центральна, Східна, Біла, Уайуш та інш.) простяглася тут з півночі на південь через всю країну, утворюючи безліч паралельних гірських ланцюгів і глибоких рівнин між ними. Вищою точкою Перу є сплячий вулкан Уаськаран (6768 м) у системі Кордильєра-Бланка (Біла Кордильєра). Мережа хребтів зрідка розривається локальним плато і плоскогір'ями, а також численними тектонічними котловинами, в одній з яких лежить найбільше високогірне судноплавне водоймище планети — озеро Тітікака (площа 8287 км², висота водного дзеркала — 3810 метрів над рівнем моря). Також тут налічується близько сотні відносно невеликих гірських озер тектонічного і льодовикового походження.

У південній частині гірської країни підноситься півтори десятка сплячих і діючих вулканів, найвищим з яких є Місті (5822 м). Гірські схили вище від 3500 м покриті сухим високогірним степом, а нижче починається смуга вічнозелених (здебільшого хвойних) чагарників і дерев, що створюють на західних схилах сухі гірські ліси, а на східних вологу тропічну рослинність Сельви.

Вздовж західного узбережжя тягнеться вузька (завширшки від 80 до 150 км) смуга берегової пустелі — Коста, що омивається водами Тихого океану. Сухий і жаркий клімат Кости та її сильно порізана древніми ярами поверхня сприяють формуванню тут типово пустельного ландшафту зі скудною рослинністю і майже повною відсутністю людських поселень (проте саме тут знаходився центр формування численних доколумбових культур Америки).

Рівнинну східну частину країни, яка хвилями збігає від підніжжя Анд до долини річки Амазонка, займає зона вологих тропічних лісів Сельви, що переходить на півдні в обширну передгірну рівнину Монтанья. Західна частина цього регіону, розташована в передгір'ях Анд, покрита густими вічнозеленими лісами і різнотрав'ям, у той час як при русі на схід ліси стають все густішими, а на самій Амазонській низовині їхня густина і видова різноманітність досягають фантастичних значень. Весь цей регіон пронизаний густою мережею річок, що беруть свій початок на льодовиках і засніжених Андах.

показувати менше