Пацю́к мандрівний або пацю́к сірий (Rattus norvegicus ) — один з видів гризунів роду пацюків (Rattus ). Первинний ареал його, ймовірно, обмежувався північно-східним Китаєм, зараз же завдяки людині він проживає майже по всьому світу. У початковому ареалі вид населяв лісові й чагарникові місцевості, проте інтродуковані популяції здебільшого обмежені людськими поселеннями. Це дуже плідна, нічна, всеїдно-рослиноїдна тварина, що живе в ієрархічних групах. Пацюк сірий розглядається як шкідник господарств і переносник хвороб, з іншого боку як домашня чи лабораторна тварина. Це кремезний гризун у родині мишевих із довжиною тіла ≈ 25 см і вагою ≈ 300 грамів.
Ні
НічніСу
СутінковийВс
ВсеїдніНа
НаземнийAl
AltricialЖи
Живуть в норахКо
КосмополітиБі
БігунЗо
ЗоохоріяФо
ФосоріальнийПл
ПлаваючіТе
Територіальні твариниЖи
Живородні твариниЗг
Зграйні мисливціХи
ХижакиПо
ПолігінандріяСо
СоціальнийІє
ІєразхічніКо
КолоніальніНе
Не мігрантОд
ОдомашненийB
починається зРо
Розумні твариниR. norvegicus досить великий представник родини мишевих. У середньому, ці пацюки досягають довжини ≈ 25 см (і хвіст зазвичай трохи меншої довжини). Важать від 140 до 500 г; самці зазвичай більші за самиць. У природних популяціях, ці пацюки покриті грубим, коричневим хутром (іноді з вкладками чорного або білого волосся) на спинній поверхні, яке зазвичай світлішає до сірого або коричневого наближаючись до низу. Різні штами цих пацюків у неволі можуть бути білого, коричневого або чорного забарвлення. Мордочка тупа. Вуха і хвіст лисий. Хвіст товстий, має 163–205 кілець луски. Вуха круглі, малі, як правило, коротші, ніж у споріднених видів. Довжина хвоста коротша довжини тіла.
Цей вид спочатку був родом з південно-східного Сибіру, північного сходу Китаю і частини Японії. Після серії інтродукцій вид знайшов свій шлях у Східну Європу на початку XVIII століття. До 1800 року він жив уже в кожній європейській країні. Зараз можна знайти на всіх континентах світу, крім Антарктиди. Належить до космополітичних хребетних.
В Азії, R. norvegicus був родом з лісів і чагарникової місцевості. Сьогодні, однак, R. norvegicus знайшли, що найкращим середовищем проживання є те, де є поряд люди. Майже кожне місто-порт в світі має істотну популяцію цих гризунів. Вони займають різні місця існування, включаючи сміттєві звалища, колектори, відкриті поля і ліси, підвали і майже все, де є їжа і дах.
Активний R. norvegicus вночі або у сутінках. Часто, ці пацюки поселяються в районах поряд з водою. Вони є чудовими плавцями. Використовуючи свій нюх і дотик, вони здатні вижити досить легко, якщо є стабільні надходження будь-якого типу їжі. У мегаполісах, вони виживають в основному завдяки викидам людської їжі та всього, що можна вживати в їжу без негативних наслідків. Деяких R. norvegicus на березі моря виявляли, коли вони ловили рибу лапами. Також вони полюють на курчат, мишей, птахів і дрібних ящірок.
R. norvegicus можуть розмножуватися до 7 разів на рік. Діапазон числа нащадків: від 2 до 14. Середнє число нащадків: 9,9. Вагітність триває від 22 до 24 днів. Новонароджені важать приблизно 5,81 г. Дитинчата стають незалежними у період від 4 до 5 тижнів. Статева зрілість для самиць настає в 3 до 4 місяці.
