Континент

Європа

1109 тварин

Євро́па — частина світу в Північній півкулі.

Європа з Азією складають континент Євразію, займає 8 % поверхні суходолу; площа Європи 10 532 000 км². Європа повністю лежить у північній півкулі між 36° пн. ш. і Північним Льодовитим океаном. Майже 2/3 території займає рівнина: від європейської частини Росії на сході (Східноєвропейська рівнина) до низинних територій на заході на узбережжі Біскайської затоки.

У різні часи східну межу Європи проводили по-різному, простежується загальна тенденція «розростання Європи на схід».Останні три століття умовну межу між Європою і Азією на суходолі проводять вздовж східного підніжжя Уралу, по річці Ембі, Каспійському морю, Кумо-Маницькій западині (часто до Європи зараховують Кавказ), Чорному морю, протоці Босфор, Мармуровому морю, протоці Дарданелли, Егейському морю; Середземне море і Гібралтарська протока відокремлюють Європу від Африки.

Поділ материка Євразія на частини світу Європу і Азію склався ще в Стародавній Греції. Античні греки виділяли три частини світу — Європу, Азію і Лівію (Африку). Межею між Європою і Азією вони вважали водні шляхи від Середземного до Азовського моря. Сучасні східні межі Європи (Урал) були встановлені за пропозицією шведського географа Філіпа Йогана фон Страленберга.

Протяжність Європи в меридіональному напрямку — 4300 км, у широтному — 5000 км.

Європа має найбільш розчленовану серед частин світу берегову лінію (півострови становлять 1/4 території Європи; острови займають близько 730 тис. км²).

Середня висота — 292 м; пік Монблан (4807 м) — найвища вершина Альп і водночас Європи (якщо не враховувати Ельбрус (5642 м) на Кавказі); найнижча точка — узбережжя Каспійського моря (28 м нижче рівня моря).

Гори й височини належать до 3 епох складчастості:

Найбільші рівнини: Східно-Європейська рівнина, Причорноморська низовина, Паданська рівнина, Паризький басейн.

Діючі вулкани: Гекла, Везувій, Етна, Стромболі.

Майже уся Європа лежить у помірному кліматичному поясі; у південній частині Європи субтропічний клімат (середземноморський), на півночі — субполярний. Середньорічна кількість опадів — 500—800 мм, у горах (особливо на західних схилах) — понад 2000 мм (над Которською затокою 4650 мм).

Найбільше озер у північній частині Європи; найглибші — біля підніжжя Альп (Комо, Ґарда, Женевське, Боденське). Озера площею понад 5100 км² розташовані у Східній Європі: Ладозьке, Онезьке, Чудське. Найбільші річки (довжиною понад 800 км): Волга, Дунай, Дніпро, Урал, Дон, Печора, Дністер, Рейн, Луара, Ельба, Вісла, Одра, Прут, Рона.

Льодовики поширені на островах Шпіцберґен, Нова Земля та Ісландія, а також в Альпійських і Скандинавських горах (разом 120 тис. км²).

Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується.

Основні родовища корисних копалин: нафти і природного газу — в Північному морі, Баку, вугілля — Рурський, Верхньосілезький, Донецький, Печорський, Підмосковний басейни, залізних руд — Курська магнітна аномалія, Лотаринґія, північ Скандинавії, марганцевих руд — Нікопольське родовище; є також родовища кольорових металів, бокситів, кам'яної солі, соди.

показувати менше

Євро́па — частина світу в Північній півкулі.

Європа з Азією складають континент Євразію, займає 8 % поверхні суходолу; площа Європи 10 532 000 км². Європа повністю лежить у північній півкулі між 36° пн. ш. і Північним Льодовитим океаном. Майже 2/3 території займає рівнина: від європейської частини Росії на сході (Східноєвропейська рівнина) до низинних територій на заході на узбережжі Біскайської затоки.

У різні часи східну межу Європи проводили по-різному, простежується загальна тенденція «розростання Європи на схід».Останні три століття умовну межу між Європою і Азією на суходолі проводять вздовж східного підніжжя Уралу, по річці Ембі, Каспійському морю, Кумо-Маницькій западині (часто до Європи зараховують Кавказ), Чорному морю, протоці Босфор, Мармуровому морю, протоці Дарданелли, Егейському морю; Середземне море і Гібралтарська протока відокремлюють Європу від Африки.

Поділ материка Євразія на частини світу Європу і Азію склався ще в Стародавній Греції. Античні греки виділяли три частини світу — Європу, Азію і Лівію (Африку). Межею між Європою і Азією вони вважали водні шляхи від Середземного до Азовського моря. Сучасні східні межі Європи (Урал) були встановлені за пропозицією шведського географа Філіпа Йогана фон Страленберга.

Протяжність Європи в меридіональному напрямку — 4300 км, у широтному — 5000 км.

Європа має найбільш розчленовану серед частин світу берегову лінію (півострови становлять 1/4 території Європи; острови займають близько 730 тис. км²).

Середня висота — 292 м; пік Монблан (4807 м) — найвища вершина Альп і водночас Європи (якщо не враховувати Ельбрус (5642 м) на Кавказі); найнижча точка — узбережжя Каспійського моря (28 м нижче рівня моря).

Гори й височини належать до 3 епох складчастості:

Найбільші рівнини: Східно-Європейська рівнина, Причорноморська низовина, Паданська рівнина, Паризький басейн.

Діючі вулкани: Гекла, Везувій, Етна, Стромболі.

Майже уся Європа лежить у помірному кліматичному поясі; у південній частині Європи субтропічний клімат (середземноморський), на півночі — субполярний. Середньорічна кількість опадів — 500—800 мм, у горах (особливо на західних схилах) — понад 2000 мм (над Которською затокою 4650 мм).

Найбільше озер у північній частині Європи; найглибші — біля підніжжя Альп (Комо, Ґарда, Женевське, Боденське). Озера площею понад 5100 км² розташовані у Східній Європі: Ладозьке, Онезьке, Чудське. Найбільші річки (довжиною понад 800 км): Волга, Дунай, Дніпро, Урал, Дон, Печора, Дністер, Рейн, Луара, Ельба, Вісла, Одра, Прут, Рона.

Льодовики поширені на островах Шпіцберґен, Нова Земля та Ісландія, а також в Альпійських і Скандинавських горах (разом 120 тис. км²).

Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується.

Основні родовища корисних копалин: нафти і природного газу — в Північному морі, Баку, вугілля — Рурський, Верхньосілезький, Донецький, Печорський, Підмосковний басейни, залізних руд — Курська магнітна аномалія, Лотаринґія, північ Скандинавії, марганцевих руд — Нікопольське родовище; є також родовища кольорових металів, бокситів, кам'яної солі, соди.

показувати менше