Гривастий вовк (Chrysocyon brachyurus ) — хижий ссавець із родини псових (Canidae). Населяє луки та чагарникові площі центральної частини Латинської Америки. Діапазон поширення займає приблизно 5 млн км². Країни поширення: Аргентина, Болівія, Бразилія, Парагвай, Перу. Чисельність гривастого вовка було приблизно оцінена в 2005. Загальна популяція: ~ 23600 тварин, у тому числі 21746 в Бразилії, 880 — в Аргентині і 660 — в Парагваї. У Болівії, навряд чи проживає більше 1000 тварин.
Ні
НічніНічний спосіб життя тварин — це особлива поведінка тварин, при якій активне життя здебільшого ведеться серед ночі, а сон серед дня.Нічні тварини за...
Су
СутінковийВс
ВсеїдніВсеї́дні, або пантофа́ги — тварини, в типовому раціоні яких присутня їжа як рослинного, так і тваринного походження. Деякі з представників всеїдних...
На
НаземнийБі
БігунAl
AltricialХи
ХижакиХижацтво в екології — тип відносин між біологічними популяціями, при яких хижак живиться іншими організмами, жертвою.Хижаки не обов'язково вбивають...
Те
Територіальні твариниТериторіальні тварини — тварини, які захищають певну територію від вторгнення представників того ж виду.
Жи
Живородні твариниЖиворо́дний — термін на позначення тварин, у яких ембріон розвивається в організмі матері, тож дитинчата з'являються на світ живими, а не з відкла...
Мо
МоногамніМонога́мія — тип соціальної організації, за якої самець і самиця з однієї переваги віддають одне одному перевагу у спарюванні, ділять гніздо, і, за...
Од
ОдинокийНе
Не мігрантM
починається зМорфометрія. Довжина голови й тіла: 950—1320 мм, хвіст: 280—490 мм, висота в плечах: 740—900 мм, вага: 20—26 кг.
Опис. Загальне забарвлення жовто-червоне. Волосся вздовж задньої частини шиї і посередині спини особливо довге й може бути темного кольору. Мордочка та нижні частини ніг також темні, майже чорні. Горло і розпушений кінець хвоста можуть бути білими. Шерсть досить довга, трохи м'якша, ніж у пса. Є еректильна грива на шиї і верхній частині плечей. Вуха великі та прямі, череп подовжений, зіниці очей круглі.
В основному нічний і сутінковий. Було висловлено припущення, що помітно довгі ноги є адаптацією до швидкого бігу або для руху через болота, але дійсна функція, ймовірно — дозволяти бачити над високою травою. Chrysocyon не особливо швидкі і в цілому він підкрадається і накидається, як лисиця. Його всеїдний раціон включає гризунів, інших дрібних ссавців, птахів, рептилій, комах, їсть банани, гуаву та іншу рослину з роду паслін Solanum lycocarpum. Останнє, мабуть, допомагає гривастим вовкам позбавлятися від круглого черв'яка свайнік-велетень (Dioctophyme renale ), який паразитує в нирках. Їсть також коріння й бульби різних рослин. Принагідно гривастий вовк нападає на свійську птицю; зрідка може понести новонароджене ягня або порося. На людей гривасті вовки не нападають. Вид моногамний, пов'язана пара захищає територію в середньому 27 км², однак, більшість діяльності виконується поодинці. Бранці іноді можуть бути разом без видимої боротьби, хоча, як правило, в початковий період ведуться бойові дії й потім створюється ієрархічне домінування.
Пологи в неволі відбувалися в липні й серпні в Південній Америці і в січні та лютому в Північній півкулі. Вагітність триває 62—66 днів, народжується два—чотири малюка. Новонароджені важать близько 350 грамів, очі відкриваються через 8 або 9 днів, деяку виплюнуту їжу молодь приймає на 4 тижні, відлучення від молока відбувається з 15 тижня. Одна особина у неволі жила 15 років і 8 місяців.
Найсерйознішу загрозу для гривастого вовка представляє різке скорочення місць проживання, особливо у зв'язку з перетворенням їх на сільськогосподарські угіддя. Іншими загрозами є фрагментація місць проживання, що спричинює до ізоляції субпопуляцій, автомобільні дороги, так як водії часто не дотримуються режиму швидкості. Проживаючи близько до міста гривасті вовки часто мають проблеми з домашніми собаками. Ці собаки можуть переслідувати і вбити гривастого вовка, а також може бути серйозним джерелом захворювання і конкурувати за їжу. Охороняються законом у багатьох частинах ареалу, але виконання закону часто є проблематичним. Зустрічається в багатьох охоронних районах в Аргентині, Болівії, Бразилії, Парагваю й, можливо, Перу.
