Лиска андійська (Fulica ardesiaca ) — водоплавний птах родини пастушкових, що мешкає в Андах.
Довжина птаха приблизно 46 см. Вона більша за розміром, ніж звичайна лиска, однак менша від гігантської і рогатої лисок. Андійська лиска сірого кольору, з темнішою, майже чорною головою і шиєю. Частково біла гузка і біла смуга на нижній стороні тіла помітні лише під час польоту. Колір восковиці і "щитка" на лобі, притаманного для лисух, різниться в залежності від морфи. Сполучення білої восковиці й білого (іноді жовтого) щитка частіше зустрічається в Еквадорі і центральній частині Перуанських Анд, а сполучення жовтої восковиці й червоного (іноді коричневого) щитка зустрічається на північному заході Аргентини, в Чилі, на перуанському узбережжі і на півдні Перуанських Анд, особливо в околицях озера Тітікака. В Перу можна зустріти одночасно дві морфи. Дзьоб сірий, очі червоні, ноги зеленувато-сірі або блакитнувато-сірі. Виду не притаманний статевий диморфізм..
Андійська лиска мешкає у високогір'ї Анд, від південної Колумбії до північної Аргентини. Також андійська лиска мешкає на узбережжі Перу, в районі Ліми і далі до чилійського кордону. Таким чином, андійська лиска мешкає у двох різних середовищах: на андських озерах на висоті 2200–4700 м над рівнем моря і в прибережній зоні (здебільшого в Перу, в Еквадорі й Чилі андійська лиска мешкає тільки на високогір'ї)
Андійська лиска харчується водною рослинністю. Вона може пірнати на глибину 2–5 м в пошуках їжі.
В Перу сезон розмноження триває з квітня по вересень, в Болівії з липня по серпень (в сухий сезон), в Чилі з листопада по січень (південним літом). Це моногамний птах. Гніздо будується з комишів або іншої водної рослинності. Зазвичай у виводку 4–5 пташенят.
