Леопардова акула звичайна (Triakis semifasciata) — акула з роду Леопардова акула родини Куницеві акули. Інші назви «каліфорнійська потрійнозуба акула», «плямиста гострозуба куницева акула».
Загальна довжина досягає 2,1 м за ваги 18,4 кг. Середня довжина становить 1,5 м. Голова коротка. Морда трохи округлена. Очі відносно великі, овальні, з мигальною перетинкою. Сітківка ока містить мало колбочок, що відповідають за розпізнавання кольорів, тому ця акула має розвинене контрастне світосприйняття і слабке кольорове сприйняття. Перед ніздрями є носові клапани й носові борозни. Рот широкий, серпоподібний. Верхня щелепа нараховує 41–55 робочих зубів, нижня — 34–45. Зуби дрібні, гострі, з 2–3 верхівками, з яких центральна є високою, бокові — маленькі. У неї 5 пар зябрових щілин. Зябровий апарат дозволяє акулі отримувати кисень навіть з мулистої води й при цьому не засмічується. Тулуб стрункий, обтічний. Грудні плавці великі, трикутної форми. Має 2 великих спинних плавці, з яких передній трохи більше за задній. Передній спинний плавець починається на рівні задньої крайки грудних плавців. Задній розташовано навпроти анального плавця. Черевні плавці середнього розміру. Анальний плавець гетероцеркальний.
Забарвлення бронзово-сіре або сріблясте. На спині, боках, плавцях присутні тіні, іноді чорні, великі плями. На поверхні цих плям є білі крапочки. На світлих ділянках тіла розкидані темні плямочки. Черево має попелясто-білий колір.
Мешкає у східних районах Тихого океану: від лиману Кус-бей (штат Орегон, США) до акваторії міста Масатлан (Мексика), включно з Каліфорнійською затокою. Дослідники поділяють ареал на 7 зон, де мешкають особини із суттєвими особливостями.
Тримається переважно на глибині до 10 м. Воліє до піщаних та мулистих бухт, скелястих та кам'янистих ділянок дна, багатих на водяну рослинність. Часто зустрічається поблизу гирл річок і струмків, легко переносить опріснення морської води. Добре орієнтується в умовах слабкої видимості, здатна переносити забруднення і замулення води. Доволі швидка й активна акула. Під час пересування використовує хвилеподібні рухи. Часто утворює великі скупчення на мілині. Зрідка здійснює сезонні міграції, лише особини з північної частини ареалу здатні здійснювати подорожі на відстань 100 км і більше.
Живиться ракоподібними (насамперед крабами, креветками, раками), головоногими молюсками, морськими черв'яками (зазвичай багатощетинковими), а також дрібною костистою рибою (оселедцевими, горбанями, анчоусами, бичками, кабалами, морськими окунями, лопатоносами), молоддю інших видів акул, рибною ікрою, морською травою і водоростями. Полює на здобич за допомогою щічного насоса.
Статева зрілість у самців настає за розмірів 0,7–1,2 м та віку 7–13 років, самиць — 1,1–1,3 м у віці 10–15 років. Це яйцеживородна акула. Вагітність триває 10–11 місяців. У квітні-травні самиця на мілині, серед рясної рослинності, народжує від 4 до 33 акуленят завдовжки 20 см.
Тривалість життя становить 30 років.
М'ясо дуже смачне. Вилов цієї акули регламентується природоохоронним законодавством США і Мексики, оскільки леопардова акула мешкає переважно в заповідних зонах. Визначається розмір і кількість можливого вилову.
Не становить загрози для людини, оскільки доволі полохлива при наближенні плавців і дайверів.
