Лисиця бенгальська

Лисиця бенгальська

Лисиця бенгальська

2 мови
Українська
Королівство
Підтип
Клас
Ряд
Підряд
Родина
Рід
ВИДИ
Vulpes bengalensis

Лисиця бенгальська (Vulpes bengalensis ) — вид родини псових (Canidae), ряду хижих. Поширена від підніжжя Гімалаїв в Непалі до південного краю півострова Індостан. Країни, в яких зареєстрована ця лисиця: Бангладеш, Індія, Непал, Пакистан. Полюбляє напівпосушливі відкриті місцевості, помережані деревами й чагарниками. Уникає густі ліси, круті схили, області з високими травами і справжні пустелі. У Непалі та північно-східній Індії, V. bengalensis живе на висотах до 1350–1500 м над рівнем моря.

Су

Сутінковий

Ні

Нічні

Вс

Всеїдні

На

Наземний

Те

Територіальні тварини

Мо

Моногамні

Со

Соціальний

Од

Одинокий

Не

Не мігрант

B

починається з

Зовнішній вигляд

Морфометрія. Довжина голови й тулуба: 450–600 мм, хвіст: 250–350 мм, вага самців: 2.7–3.2 кг, вага самиць менше 1.8 кг.

Показати більше

Опис. Верхня частина тіла жовтувато-сіра або сріблясто-сіра, низ блідіший, задні сторони вух і кінчик хвоста темні. Мордочка видовжена, вуха довгі (понад 7 см), загострені, хвіст пухнастий, ≈ 50–60% довжини голови й тіла, ноги, як правило, коричневі або руді, навколо очей є невеликі чорні клаптики волосся. Спинне покривне волосся має довжину 4–5 см. Передні й задні лапи мають по 4 пальці з голими подушечками. Зубна формула: I 3/3, C 1/1, P 4/4, M 2/3 = 42. Самиці мають 3 пари молочних залоз.

Показати менше
Лисиця бенгальська карта середовища проживання
Лисиця бенгальська
Attribution-ShareAlike License

Звички та спосіб життя

Риє нори й полює в основному вночі. Полонені можуть забиратися на низькі дерева. Всеїдний, поживою є дрібні хребетні, комахи та фрукти. V. bengalensis має великий досвід з ловлі жаб і ящірок. Три типи нір використовуються: прості, короткі нори з двома отвори, що використовуються протягом коротких періодів відпочинку, комплексні нори з кількома отворами, і нори під каменями або в ущелинах. Комплексні нори з багатьма виходами найбільш поширені. Деякі з отворів можуть привести до центральної спальної камери, що розміщена на глибині 60–90 см під землею. У Тамілнаду 8 таких нір мали 6–23 отворів кожен і були населені протягом тривалого періоду (наприклад, 15 років). Дослідження у Андхра-Прадеш, показали, що нори мали до 43 отворів і великі комплекси охоплювали площу 80 м². Всі отвори комплексу нір не використовуються лисицями; характерне використання 2–7 активних отворів, інші ж отвори іноді використовують гризуни або варани. V. bengalensis та V. vulpes перетинаються рідко, між Бенгальською лисицею та мангустом Herpestes edwardsii взаємини дуже агресивні. Вовки та шакали (Canis aureus ) узурпують і розширюють лисячі нори, а одного разу у Велавадарському Національному Парку цуценята вовка й бенгальської лисиці були одночасно в загальній норі.

Сезонна поведінка

Дієта та харчування

Розмноження

СТАТЕВА ПОВЕДІНКА

Вагітність триває 50–51 день. Як правило, дітонародження відбувається з лютого по квітень. Бенгальська лисиця формує пари, які не роз'єднуються й поза періодом розмноження. Народжується 2–4, в середньому 2,7 малюка. Новонароджені мають вагу 52–65 грамів і довжину 18.5–19 см, їхні очі закриті. Обоє батьків приносять з собою їжу для потомства й охороняють нору. Гра серед малюків є загальнопоширеною перші 3 місяці і складається з вертикальних стрибків, вигинання спини, різкі удари передніми лапами, показ покірливості й настійне чіпляння; дорослі самці час від часу граються з молоддю. На північному заході Індії, розосередження молоді відбувається під час початку сезону дощів, коли поживи вдосталь. Тривалість життя в неволі 6–8 років. У дикій природі, хвороби й хижацтво з боку великих хижих птахів, ссавців, рептилій спричинює більш ранню смертність.

Популяція

Популяційні загрози

Дуже чутливі до зміни середовища проживання людиною. Індійське законодавство забороняє полювання на цей вид. Мешкає на охоронних територіях в Індії та Непалі.

Більше захоплюючих тварин, про яких варто дізнатися