Бангладеш
1300 тварин
Наро́дна Респу́бліка Бангладе́ш, Бангладе́ш — держава в Південній Азії, із трьох боків оточена територією Індії, з півдня омивається водами Бенгальської затоки.
Держава розташована в Південній Азії, в північно-східній частині Індійського субконтинету, омивається Бенгальською затокою Індійського океану.
Більша частина території країни лежить у низовині на алювіальних рівнинах з висотами менше 10 метрів. Території, які вищі від рівня моря в межах дельти Гангу, Брахмапутри і Мегхни (Джамуна), яка майже щороку затоплюється. Більш підвищена територія — Читтагонзькі пагорби (найвища точка країни — м. Модок-Муал, 1003 метрів) — складає менше десятої частини площі країни. Уздовж східного і північного кордону з Індією лежать невисокі пагорби Мадхпур, висота яких не перевищує 30 метрів. На південному заході країни знаходяться широкі мангрові болота Сундарбан.
Хоча північно-західні райони Бангладеш (межиріччя Гангу і Брахмапутри) займають дещо вище положення, максимальні позначки поверхні перевищують 90 метрів. Тут в умовах пологого схилу місцевості на півдні переважають ерозійно-акумулятивні форми рельєфу.
На південному сході Бангладеш з північного заходу на південний схід простяглися глибоко розчленовані західні хребти гір Лушаї і гори Читтагонг.
Рельєф країни сформувався під впливом діяльності вод Гангу, Брахмапутри, Меґхни, їх рукавів та приток. Уздовж берегів річок, які утворюють багаторукавну дельту Гангу, простяглися прируслові дюни (вали), зовнішні схили яких спускаються до заболочених і насичених вологою заплавних низин. Хоча вода виходить за межі дюн лише в пік повеней, вона може триматися в пониженнях рельєфу протягом всього року.
Головний рукав Гангу, Падма, перетинає країну від західного кордону в південно-східному напрямку. Після злиття з головним рукавом Брахмапутри, Джамуною, їх об'єднаний потік (Падма) також рухається на південний схід, до злиття з Меґхною. Вже під цією назвою річка впадає в Бенгальську затоку, як і протоки Ганга, що течуть від Падми безпосередньо на південь: Сібса, Бхадра, Пусур, Горай-Мадхуматі, Кача, Аріалхан, Бурішвар.
Регулярно затоплюються під час повеней значні території регіонів Дака, Барісал і Кхулна у центральній частині Бангладеш, де алювіальні ґрунти, що збагачуються мулом під час повеней, характеризуються високою природною родючістю. Під час повені Падма, Джамуна та інші річки часто змінюють русла. Це нерідко призводить до розмиву сільськогосподарських угідь і утворення нових піщаних островів (чарів) у широких руслах мігруючих водотоків.
На південному сході Бангладеш у регіоні Читтагонг споруджено кілька ГЕС, зокрема перша з них — у середній течії головної річки регіону — Карнапхулі.
Для Бангладеш характерний типово мусонний клімат. Зими м'які, сухі і сонячні. Середні добові температури січня коливаються в діапазоні від 12 °C до 25 °C. Літо спекотне, дощове, середня температура найспекотнішого місяця — квітня — 23-34 °C.
Середня річна кількість опадів 2000-3000 мм. У сухий сезон, з листопада по лютий або березень, східні райони країни зазвичай отримують менше 180 мм атмосферних опадів, на північному заході їх випадає менше 75 мм. З квітня по травень — сезон «малих дощів», дуже необхідних селянам, які готуються до оранки для раннього посіву осіннього рису аусу й головної ринкової культури — джуту. У цей сезон кількість опадів на сході Бангладеш перевищує 380 мм, середньодобові мінімальні температури становлять 21—26 °C, максимальні — 32 °C.
Власне дощовий період триває з червня по жовтень, коли мусонний повітряний потік приходить з боку Бенгальської затоки й приносить більше 1270 мм. Температурний режим досить стабільний: повітря, як правило, не прогрівається вище 31 °C. Вночі можуть бути значні похолодання — до 6 °C.
Прибережні округи Бангладеш, які здебільшого прилягають до естуарію Мегхни, потерпають від тропічних циклонів, що призводять до масової загибелі людей і значних матеріальних збитків. Наприклад, від припливу під час Бхолійського циклону в листопаді 1970 року загинуло кількасот тисяч людей.
Великих збитків завдають повені. Особливо потужна повінь сталася 1998 року, коли затоплено було третину території країни (що також призвело до спалаху епідемій). Меншої шкоди завдають бурі з градом, які найчастіше трапляються у березні-квітні, та урагани.
У Бангладеш переважає культурний ландшафт. Природна рослинність збереглася лише в декількох районах. Наприклад, мангрові ліси поширені в Сундарбансі на південному заході країни. У них домінує дерево сундарі. У горах Лушаї і Читтагонг ростуть вологі тропічні вічнозелені і мусонні ліси, які скидають листя в суху пору року. У лісах поширені такі цінні породи, як тікове і сандалове дерева. У низинах гір, де практикується перекладне землеробство, ліси змінюються бамбуковими джунглями. На більшій частині території країни ліси давно знищені, і на цьому місці переважають сільськогосподарські угіддя.
У лісах іноді зустрічається бенгальський, або королівський, тигр. На південному сході мешкають дикі слони. Зустрічаються носороги, леопарди, шакали, олені мунтжак та індійський замбар, дикі кабани. У прибережних водах Сундарбана водяться крокодили. У Бангладеш багато мавп, кажанів, видр, мангустів, землерийок, пацюків і звичайних мишей, а також безліч видів птахів (павичі, фазани, куріпки, качки, папуги, бенгальський гриф та інш.). З плазунів водяться змії, у тому числі кобри і крайти, а також ящірки, включаючи геконів. З земноводних зустрічаються саламандри і жаби.
Наро́дна Респу́бліка Бангладе́ш, Бангладе́ш — держава в Південній Азії, із трьох боків оточена територією Індії, з півдня омивається водами Бенгальської затоки.
Держава розташована в Південній Азії, в північно-східній частині Індійського субконтинету, омивається Бенгальською затокою Індійського океану.
Більша частина території країни лежить у низовині на алювіальних рівнинах з висотами менше 10 метрів. Території, які вищі від рівня моря в межах дельти Гангу, Брахмапутри і Мегхни (Джамуна), яка майже щороку затоплюється. Більш підвищена територія — Читтагонзькі пагорби (найвища точка країни — м. Модок-Муал, 1003 метрів) — складає менше десятої частини площі країни. Уздовж східного і північного кордону з Індією лежать невисокі пагорби Мадхпур, висота яких не перевищує 30 метрів. На південному заході країни знаходяться широкі мангрові болота Сундарбан.
Хоча північно-західні райони Бангладеш (межиріччя Гангу і Брахмапутри) займають дещо вище положення, максимальні позначки поверхні перевищують 90 метрів. Тут в умовах пологого схилу місцевості на півдні переважають ерозійно-акумулятивні форми рельєфу.
На південному сході Бангладеш з північного заходу на південний схід простяглися глибоко розчленовані західні хребти гір Лушаї і гори Читтагонг.
Рельєф країни сформувався під впливом діяльності вод Гангу, Брахмапутри, Меґхни, їх рукавів та приток. Уздовж берегів річок, які утворюють багаторукавну дельту Гангу, простяглися прируслові дюни (вали), зовнішні схили яких спускаються до заболочених і насичених вологою заплавних низин. Хоча вода виходить за межі дюн лише в пік повеней, вона може триматися в пониженнях рельєфу протягом всього року.
Головний рукав Гангу, Падма, перетинає країну від західного кордону в південно-східному напрямку. Після злиття з головним рукавом Брахмапутри, Джамуною, їх об'єднаний потік (Падма) також рухається на південний схід, до злиття з Меґхною. Вже під цією назвою річка впадає в Бенгальську затоку, як і протоки Ганга, що течуть від Падми безпосередньо на південь: Сібса, Бхадра, Пусур, Горай-Мадхуматі, Кача, Аріалхан, Бурішвар.
Регулярно затоплюються під час повеней значні території регіонів Дака, Барісал і Кхулна у центральній частині Бангладеш, де алювіальні ґрунти, що збагачуються мулом під час повеней, характеризуються високою природною родючістю. Під час повені Падма, Джамуна та інші річки часто змінюють русла. Це нерідко призводить до розмиву сільськогосподарських угідь і утворення нових піщаних островів (чарів) у широких руслах мігруючих водотоків.
На південному сході Бангладеш у регіоні Читтагонг споруджено кілька ГЕС, зокрема перша з них — у середній течії головної річки регіону — Карнапхулі.
Для Бангладеш характерний типово мусонний клімат. Зими м'які, сухі і сонячні. Середні добові температури січня коливаються в діапазоні від 12 °C до 25 °C. Літо спекотне, дощове, середня температура найспекотнішого місяця — квітня — 23-34 °C.
Середня річна кількість опадів 2000-3000 мм. У сухий сезон, з листопада по лютий або березень, східні райони країни зазвичай отримують менше 180 мм атмосферних опадів, на північному заході їх випадає менше 75 мм. З квітня по травень — сезон «малих дощів», дуже необхідних селянам, які готуються до оранки для раннього посіву осіннього рису аусу й головної ринкової культури — джуту. У цей сезон кількість опадів на сході Бангладеш перевищує 380 мм, середньодобові мінімальні температури становлять 21—26 °C, максимальні — 32 °C.
Власне дощовий період триває з червня по жовтень, коли мусонний повітряний потік приходить з боку Бенгальської затоки й приносить більше 1270 мм. Температурний режим досить стабільний: повітря, як правило, не прогрівається вище 31 °C. Вночі можуть бути значні похолодання — до 6 °C.
Прибережні округи Бангладеш, які здебільшого прилягають до естуарію Мегхни, потерпають від тропічних циклонів, що призводять до масової загибелі людей і значних матеріальних збитків. Наприклад, від припливу під час Бхолійського циклону в листопаді 1970 року загинуло кількасот тисяч людей.
Великих збитків завдають повені. Особливо потужна повінь сталася 1998 року, коли затоплено було третину території країни (що також призвело до спалаху епідемій). Меншої шкоди завдають бурі з градом, які найчастіше трапляються у березні-квітні, та урагани.
У Бангладеш переважає культурний ландшафт. Природна рослинність збереглася лише в декількох районах. Наприклад, мангрові ліси поширені в Сундарбансі на південному заході країни. У них домінує дерево сундарі. У горах Лушаї і Читтагонг ростуть вологі тропічні вічнозелені і мусонні ліси, які скидають листя в суху пору року. У лісах поширені такі цінні породи, як тікове і сандалове дерева. У низинах гір, де практикується перекладне землеробство, ліси змінюються бамбуковими джунглями. На більшій частині території країни ліси давно знищені, і на цьому місці переважають сільськогосподарські угіддя.
У лісах іноді зустрічається бенгальський, або королівський, тигр. На південному сході мешкають дикі слони. Зустрічаються носороги, леопарди, шакали, олені мунтжак та індійський замбар, дикі кабани. У прибережних водах Сундарбана водяться крокодили. У Бангладеш багато мавп, кажанів, видр, мангустів, землерийок, пацюків і звичайних мишей, а також безліч видів птахів (павичі, фазани, куріпки, качки, папуги, бенгальський гриф та інш.). З плазунів водяться змії, у тому числі кобри і крайти, а також ящірки, включаючи геконів. З земноводних зустрічаються саламандри і жаби.
