Остров

Острів Пасхи

8 тварин

Острів Пасхи або Рапа-Нуї — вулканічний острів у південній частині Тихого океану, територія Чилі.

Острів Пасхи — унікальна територія в південно-східній частині Тихого океану, що є одним з найвіддаленіших від суші населених островів у світі. Розташований за 3703 км від узбережжя найближчого материка на сході (Південної Америки) і віддалений від найближчих населених островів на заході (острів Піткерн) на 1819 км. Координати острова: 27°07′ пд. ш. 109°21′ зх. д. / 27.117° пд. ш. 109.350° зх. д. / -27.117; -109.350. Площа острова — 163,6 км², протяжність із заходу на схід 24 км, з півночі на південь — 12 км. Найближча ненаселена земля — архіпелаг Сала-і-Ґомес, не враховуючи декількох скель неподалік від острова.

Острів має форму прямокутного трикутника, гіпотенуза якого — південно-східний берег. Сторони цього «трикутника» мають довжину в 16, 18 і 24 км. По кутах острова підносяться згаслі вулкани: Рано-Као (рап. Rano Kao) (324 м) поряд з поселенням Матавері; Пуа-Катіки (рап. Puakatike) (377 м) і Теревака (рап. Terevaka) (539 м — найвища точка острова). Родючий ґрунт розташований на півночі острова, де місцеві жителі вирощують батат, або солодку картоплю, і ямс.

Найвищий кратер вулкана Теревака має назву Рано-Арої (рап. Rano Aroi) (близько 200 м над рівнем моря). Власне «Рано-Арої» — це назва озера, що заповнює згаслий кратер. Інший кратер Теревака — Рано-Рараку (рап. Rano Raraku) (160 м) також містить озеро з великим запасом прісної води, оточене чагарниками очерету. Діаметр цього кратера — близько 650 метрів. Діаметр кратера Рано-Као — близько 1500 метрів, глибина — 800 метрів. Вулкан має симетричну форму та оточений горбистою місцевістю. Південний схил обривається в океан. На внутрішніх схилах вулканів рослинність рясніша. Це пояснюється родючим ґрунтом і відсутністю сильного вітру.

Острів оточений маленькими острівцями: біля південно-східного краю — Моту-Нуї (рап. Motu Nui) (найбільший острів, на якому у далекому минулому обиралися військові ватажки жителів Рапа-Нуї), Моту-Іті (рап. Motu Iti), Моту-Као-Као (рап. Motu Kao Kao) (біля цього острова спостерігається магнітна аномалія), біля західного краю — Моту-Таутіра (рап. Motu Tautira) і біля східного краю — Моту-Маротірі (рап. Motu Marotiri).

Острів знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — січень із середньою температурою 23.9 °C (75 °F). Найхолодніший місяць — серпень, із середньою температурою 18.3 °С (65 °F).

Острів лежить поблизу південного кордону зони літніх південно-східних вітрів. Взимку переважають північно-західні вітри, але трапляються також південно-західні та південно-східні. Незважаючи на близькість до тропіків, клімат на острові порівняно помірний. Спека трапляється рідко. Це пов'язано з близькістю холодної течії Гумбольдта та відсутністю будь-якої землі між островом і Антарктидою. Вітри з Антарктики в липні-серпні часто знижують денну температуру повітря до 20 °C.

Основне джерело прісної води на острові — озера, що утворилися в кратерах місцевих вулканів. На Рапа-Нуї відсутні річки, а дощова вода легко просочується крізь ґрунт, внаслідок чого утворюються підземні потоки, що течуть у бік океану. Оскільки води на острові не так багато, то місцеві жителі в минулому повсюдно споруджували колодязі та малі водосховища.

Флора острова дуже бідна: фахівці налічують не більше 30 видів рослин. Більшість з них було завезено з інших островів Океанії, Америки, Європи. Багато раніше поширених на Рапа-Нуї рослин винищені. У IX-XVII століттях ліси на острові активно вирубувалися і врешті були повністю знищені. До того ймовірно на Рапа-Нуї росли пальми виду Paschalococos disperta. Іншою причиною було поїдання насіння дерев щурами. У зв'язку з нераціональною господарською діяльністю людини та іншими факторами виникла прискорена ерозія ґрунту, що завдала величезної шкоди сільському господарству, в результаті чого населення Рапа-Нуї значно скоротилося.

За іншою версією, головна причина зникнення лісів — тривалі (до 10 років) посухи, які охопили у XVII ст. острів Пасхи і острів Нова Каледонія. На клімат островів Океанії суттєво впливають течії Ель-Ніньйо і Ла-Нінья. Під час Ель-Ніньйо міжтропічна зона конвергенції рухається на північ у бік екватора, при Ла-Ніньє — на південь в бік від екватора. В останньому випадку на островах спостерігається сильна посуха, в першому ж — сильні дощі.

Одна з вимерлих рослин — Sophora toromiro, місцева назва якої тороміро (рап. toromiro). Це дерево колись відігравала важливу роль в культурі рапануйців: з неї робилися «таблички, що говорять» з місцевими піктограмами.

Деревина тороміро, стовбури якого досягали товщини в людське стегно, широко використовувалася для будівництва, також з неї робили зброю — списи. В XIX-XX століттях тороміро було винищене — однією з причин стало те, що молоді паростки знищували завезені на острів вівці).

Інша рослина острову — тутове дерево, місцева назва якого махуте (рап. mahute). У минулому ця рослина грала також значну роль у побуті остров'ян: з коконів шовкопряда виготовлявся білий жіночий одяг, що звався махуте на зразок полінезійської тапи. Після появи перших європейців на острові — китобоїв і місіонерів — значення махуте в побуті рапануйців зменшилося.

Корені рослини ті (рап. ti), або Dracaena terminalis, використовувалися для виготовлення цукру. Також ця рослина застосовувалася для виготовлення порошку темно-синього і зеленого кольору, за допомогою якого потім робили татуювання.

Деревина рослина макої (рап. makoi) (Thespesia populnea) використовувалася для різьблення.

Одна з уцілілих рослин острова — Scirpus californicus росте на схилах кратерів Рано-Као і Рано-Рараку використовується в будівництві. В останні десятиліття на острові почали з'являтися невеликі зарості евкаліпту.

В XVIII-XIX століттях на острів були завезені виноград, банан, диня, цукрова тростина.

До прибуття на острів європейців фауна острова Пасхи в основному була представлена морськими тваринами: тюленями, черепахами, крабами. До XIX століття на острові розводили курей. Види місцевої фауни, що раніше населяли Рапа-Нуї, вимерли. Наприклад, вид пацюка Rattus exulans, якого в минулому місцеві жителі вживали в їжу. Замість нього на острів з європейських кораблів потрапили пацюки виду Rattus norvegicus і Rattus rattus, які стали переносниками різних хвороб, раніше не відомих рапануйцям.

Зараз на острові гніздяться 25 видів морських птахів і мешкають 6 видів наземних птахів.

показувати менше

Острів Пасхи або Рапа-Нуї — вулканічний острів у південній частині Тихого океану, територія Чилі.

Острів Пасхи — унікальна територія в південно-східній частині Тихого океану, що є одним з найвіддаленіших від суші населених островів у світі. Розташований за 3703 км від узбережжя найближчого материка на сході (Південної Америки) і віддалений від найближчих населених островів на заході (острів Піткерн) на 1819 км. Координати острова: 27°07′ пд. ш. 109°21′ зх. д. / 27.117° пд. ш. 109.350° зх. д. / -27.117; -109.350. Площа острова — 163,6 км², протяжність із заходу на схід 24 км, з півночі на південь — 12 км. Найближча ненаселена земля — архіпелаг Сала-і-Ґомес, не враховуючи декількох скель неподалік від острова.

Острів має форму прямокутного трикутника, гіпотенуза якого — південно-східний берег. Сторони цього «трикутника» мають довжину в 16, 18 і 24 км. По кутах острова підносяться згаслі вулкани: Рано-Као (рап. Rano Kao) (324 м) поряд з поселенням Матавері; Пуа-Катіки (рап. Puakatike) (377 м) і Теревака (рап. Terevaka) (539 м — найвища точка острова). Родючий ґрунт розташований на півночі острова, де місцеві жителі вирощують батат, або солодку картоплю, і ямс.

Найвищий кратер вулкана Теревака має назву Рано-Арої (рап. Rano Aroi) (близько 200 м над рівнем моря). Власне «Рано-Арої» — це назва озера, що заповнює згаслий кратер. Інший кратер Теревака — Рано-Рараку (рап. Rano Raraku) (160 м) також містить озеро з великим запасом прісної води, оточене чагарниками очерету. Діаметр цього кратера — близько 650 метрів. Діаметр кратера Рано-Као — близько 1500 метрів, глибина — 800 метрів. Вулкан має симетричну форму та оточений горбистою місцевістю. Південний схил обривається в океан. На внутрішніх схилах вулканів рослинність рясніша. Це пояснюється родючим ґрунтом і відсутністю сильного вітру.

Острів оточений маленькими острівцями: біля південно-східного краю — Моту-Нуї (рап. Motu Nui) (найбільший острів, на якому у далекому минулому обиралися військові ватажки жителів Рапа-Нуї), Моту-Іті (рап. Motu Iti), Моту-Као-Као (рап. Motu Kao Kao) (біля цього острова спостерігається магнітна аномалія), біля західного краю — Моту-Таутіра (рап. Motu Tautira) і біля східного краю — Моту-Маротірі (рап. Motu Marotiri).

Острів знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — січень із середньою температурою 23.9 °C (75 °F). Найхолодніший місяць — серпень, із середньою температурою 18.3 °С (65 °F).

Острів лежить поблизу південного кордону зони літніх південно-східних вітрів. Взимку переважають північно-західні вітри, але трапляються також південно-західні та південно-східні. Незважаючи на близькість до тропіків, клімат на острові порівняно помірний. Спека трапляється рідко. Це пов'язано з близькістю холодної течії Гумбольдта та відсутністю будь-якої землі між островом і Антарктидою. Вітри з Антарктики в липні-серпні часто знижують денну температуру повітря до 20 °C.

Основне джерело прісної води на острові — озера, що утворилися в кратерах місцевих вулканів. На Рапа-Нуї відсутні річки, а дощова вода легко просочується крізь ґрунт, внаслідок чого утворюються підземні потоки, що течуть у бік океану. Оскільки води на острові не так багато, то місцеві жителі в минулому повсюдно споруджували колодязі та малі водосховища.

Флора острова дуже бідна: фахівці налічують не більше 30 видів рослин. Більшість з них було завезено з інших островів Океанії, Америки, Європи. Багато раніше поширених на Рапа-Нуї рослин винищені. У IX-XVII століттях ліси на острові активно вирубувалися і врешті були повністю знищені. До того ймовірно на Рапа-Нуї росли пальми виду Paschalococos disperta. Іншою причиною було поїдання насіння дерев щурами. У зв'язку з нераціональною господарською діяльністю людини та іншими факторами виникла прискорена ерозія ґрунту, що завдала величезної шкоди сільському господарству, в результаті чого населення Рапа-Нуї значно скоротилося.

За іншою версією, головна причина зникнення лісів — тривалі (до 10 років) посухи, які охопили у XVII ст. острів Пасхи і острів Нова Каледонія. На клімат островів Океанії суттєво впливають течії Ель-Ніньйо і Ла-Нінья. Під час Ель-Ніньйо міжтропічна зона конвергенції рухається на північ у бік екватора, при Ла-Ніньє — на південь в бік від екватора. В останньому випадку на островах спостерігається сильна посуха, в першому ж — сильні дощі.

Одна з вимерлих рослин — Sophora toromiro, місцева назва якої тороміро (рап. toromiro). Це дерево колись відігравала важливу роль в культурі рапануйців: з неї робилися «таблички, що говорять» з місцевими піктограмами.

Деревина тороміро, стовбури якого досягали товщини в людське стегно, широко використовувалася для будівництва, також з неї робили зброю — списи. В XIX-XX століттях тороміро було винищене — однією з причин стало те, що молоді паростки знищували завезені на острів вівці).

Інша рослина острову — тутове дерево, місцева назва якого махуте (рап. mahute). У минулому ця рослина грала також значну роль у побуті остров'ян: з коконів шовкопряда виготовлявся білий жіночий одяг, що звався махуте на зразок полінезійської тапи. Після появи перших європейців на острові — китобоїв і місіонерів — значення махуте в побуті рапануйців зменшилося.

Корені рослини ті (рап. ti), або Dracaena terminalis, використовувалися для виготовлення цукру. Також ця рослина застосовувалася для виготовлення порошку темно-синього і зеленого кольору, за допомогою якого потім робили татуювання.

Деревина рослина макої (рап. makoi) (Thespesia populnea) використовувалася для різьблення.

Одна з уцілілих рослин острова — Scirpus californicus росте на схилах кратерів Рано-Као і Рано-Рараку використовується в будівництві. В останні десятиліття на острові почали з'являтися невеликі зарості евкаліпту.

В XVIII-XIX століттях на острів були завезені виноград, банан, диня, цукрова тростина.

До прибуття на острів європейців фауна острова Пасхи в основному була представлена морськими тваринами: тюленями, черепахами, крабами. До XIX століття на острові розводили курей. Види місцевої фауни, що раніше населяли Рапа-Нуї, вимерли. Наприклад, вид пацюка Rattus exulans, якого в минулому місцеві жителі вживали в їжу. Замість нього на острів з європейських кораблів потрапили пацюки виду Rattus norvegicus і Rattus rattus, які стали переносниками різних хвороб, раніше не відомих рапануйцям.

Зараз на острові гніздяться 25 видів морських птахів і мешкають 6 видів наземних птахів.

показувати менше