Квіча́ль довгохвостий (Zoothera dixoni ) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae). Мешкає в Гімалаях і горах Південно-Східної Азії. Вид названий на честь англійського орнітолога Чарлза Діксона.
Довжина птаха становить 25—27 см, вага 71—125 г. Верхня частина тіла переважно оливково-коричнева, нижня частина тіла поцяткована чорними лускоподібними плямками. На щоках чорні плями, покривні пера крил мають світлі краї, на махових перах темні смуги. Хвіст відносно довгий. Дзьоб чорний, лапи жовті.
Довгохвості квічалі гніздяться в Гімалаях, від Гімачал-Прадешу і Уттаракханду в Північній Індії через Непал, Сіккім, Бутан і Північно-Східну Індію до Північної М'янми, Центрального і Південно-Східного Китаю. Взимку частина популяції мігрує до Північно-Східної Індії, Північної і Центральної М'янми, Північного Таїланду, Лаосу та В'єтнаму. Вони живуть у гірських ялинових, дубових, березових і рододендронових лісах та у високогірних чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 1200 до 4200 м над рівнем моря. Сезон розмноження триває з травня по липень. Гніздо відносно велике, чашоподібне, зроблене з гілочок і моху, встелене травою, розміщується на невисокому дереві, на висоті до 3 м над землею.
