Тинамові
51 тварин
Тинамо́ві (Tinamidae) — єдина родина ряду тинамуподібних (Tinamiformes), безкілевих птахів, що мешкають у Південній і Центральній Америці. Попри їхню схожість із куроподібними, найближчими родичами схованохвостих є страусоподібні. Схожість із деякими птахами Старого світу зумовлена конвергентною еволюцією.
Уперше побачивши представників родини схованохвостих, іспанці назвали їх куріпками. Пізніше, коли було встановлено їхнє справжнє походження, більшу частину видів схованохвостих стали називати тинаму (слово взяте з карибських мов).
Розмір схованохвостих залежить від виду й становить від 14 до 49 см, вага коливається в межах 43 г і 1,8 кг. Будова тіла дуже компактна, з тонкою шиєю, дещо витягнутою головою й порівняно коротким зігнутим униз дзьобом. У деяких видів на голові є невеликий чуб. Хвіст короткий і захований під оперенням тулуба. Забарвлення оперення коричнево-сіре з малопомітними смужками та плямами. У деяких видів спостерігається незначний статевий диморфізм, що полягає в чіткішому малюнку й світлішому відтінку оперення самиць.
Сильні ноги схованохвостих середньої довжини, із трьома пальцями, спрямованими вперед, і одним назад. З їхньою допомогою схованохвости мають змогу досить швидко бігати. Майже все своє життя вони мешкають на землі. Попри вміння літати, схованохвости користуються крилами менше, ніж решта літаючих птахів. У цього порівняно важкого птаха крила досить короткі. Політ у схованохвостих незграбний, із швидкими помахами крил. Їхній хвіст не здатний служити кермом через свої невеликі розміри, і схованохвости не завжди здатні своєчасно реагувати на перешкоди перешкод. Нерідко трапляється, що поспішна спроба злетіти (наприклад, у разі тривоги) закінчується зіткненням із найближчим деревом, що може призвести й до смерті тварини. Польоти здійснюють тільки на короткі дистанції (не більше 500 метрів). У схованохвостих міцна мускулатура, але їх серце у співвідношенні з розміром тіла є найменшим серед усіх птахів. Ці фізіологічні особливості призводять до того, що схованохвости швидко втомлюються й не витримують довгих польотів або довгого бігу.
Схованохвости належать до небагатьох родин птахів, що мають пеніс, який висувається під час ерекції.
Схованохвости мешкають у Південній і Центральній Америці. Більшість видів живе у тропічних низинах Південної Америки на схід від Анд , на півдні їхній ареал досягає Парагваю . Деякі види зустрічаються навіть у центральній і південній Аргентині (Патагонії) та в Чилі . Найбільш північні види живуть у центральній і північно-східній Мексиці . Багато видів живуть у густих тропічних лісах і саванах . Вони зустрічаються як у низинах, так і в гірських регіонах, наприклад, патагонський тинаму мешкає на висоті до 4000 метрів. Чилійський тинаму любить гніздитися на пшеничних полях.
Один вид вдалося поселити на острові Пасхи . Спроби поселити схованохвостих в Європі і Північній Америці як мисливської дичини, що мали місце на початку 20 століття, закінчилися невдало: першої ж зими всі завезені птахи померли.
Тинамо́ві (Tinamidae) — єдина родина ряду тинамуподібних (Tinamiformes), безкілевих птахів, що мешкають у Південній і Центральній Америці. Попри їхню схожість із куроподібними, найближчими родичами схованохвостих є страусоподібні. Схожість із деякими птахами Старого світу зумовлена конвергентною еволюцією.
Уперше побачивши представників родини схованохвостих, іспанці назвали їх куріпками. Пізніше, коли було встановлено їхнє справжнє походження, більшу частину видів схованохвостих стали називати тинаму (слово взяте з карибських мов).
Розмір схованохвостих залежить від виду й становить від 14 до 49 см, вага коливається в межах 43 г і 1,8 кг. Будова тіла дуже компактна, з тонкою шиєю, дещо витягнутою головою й порівняно коротким зігнутим униз дзьобом. У деяких видів на голові є невеликий чуб. Хвіст короткий і захований під оперенням тулуба. Забарвлення оперення коричнево-сіре з малопомітними смужками та плямами. У деяких видів спостерігається незначний статевий диморфізм, що полягає в чіткішому малюнку й світлішому відтінку оперення самиць.
Сильні ноги схованохвостих середньої довжини, із трьома пальцями, спрямованими вперед, і одним назад. З їхньою допомогою схованохвости мають змогу досить швидко бігати. Майже все своє життя вони мешкають на землі. Попри вміння літати, схованохвости користуються крилами менше, ніж решта літаючих птахів. У цього порівняно важкого птаха крила досить короткі. Політ у схованохвостих незграбний, із швидкими помахами крил. Їхній хвіст не здатний служити кермом через свої невеликі розміри, і схованохвости не завжди здатні своєчасно реагувати на перешкоди перешкод. Нерідко трапляється, що поспішна спроба злетіти (наприклад, у разі тривоги) закінчується зіткненням із найближчим деревом, що може призвести й до смерті тварини. Польоти здійснюють тільки на короткі дистанції (не більше 500 метрів). У схованохвостих міцна мускулатура, але їх серце у співвідношенні з розміром тіла є найменшим серед усіх птахів. Ці фізіологічні особливості призводять до того, що схованохвости швидко втомлюються й не витримують довгих польотів або довгого бігу.
Схованохвости належать до небагатьох родин птахів, що мають пеніс, який висувається під час ерекції.
Схованохвости мешкають у Південній і Центральній Америці. Більшість видів живе у тропічних низинах Південної Америки на схід від Анд , на півдні їхній ареал досягає Парагваю . Деякі види зустрічаються навіть у центральній і південній Аргентині (Патагонії) та в Чилі . Найбільш північні види живуть у центральній і північно-східній Мексиці . Багато видів живуть у густих тропічних лісах і саванах . Вони зустрічаються як у низинах, так і в гірських регіонах, наприклад, патагонський тинаму мешкає на висоті до 4000 метрів. Чилійський тинаму любить гніздитися на пшеничних полях.
Один вид вдалося поселити на острові Пасхи . Спроби поселити схованохвостих в Європі і Північній Америці як мисливської дичини, що мали місце на початку 20 століття, закінчилися невдало: першої ж зими всі завезені птахи померли.
