Lycalopex griseus (зорро сірий або чілла ) — вид ссавців родини псових (Canidae), який мешкає в південній частині Південної Америки, введений на Фолклендські острови. Населяє рівнини й передгір'я, напівпустельні місця. Вид був описаний у 1837 році Греєм як Vulpes griseus.
Ні
НічніНічний спосіб життя тварин — це особлива поведінка тварин, при якій активне життя здебільшого ведеться серед ночі, а сон серед дня.Нічні тварини за...
Вс
ВсеїдніВсеї́дні, або пантофа́ги — тварини, в типовому раціоні яких присутня їжа як рослинного, так і тваринного походження. Деякі з представників всеїдних...
Не
НекрофагиНекрофаги, стервої́дні, або падальники — тварини які живляться трупами інших тварин. Належать до гетеротрофів.Некрофагами є багато комах (жуки-мерт...
М'ясоїдні — тварини, що живляться переважно м'ясом. Цим вони відрізняються від травоїдних, що споживають в основному рослинну їжу, а також від всеї...
На
НаземнийБі
БігунAl
AltricialЗо
ЗоохоріяТе
Територіальні твариниТериторіальні тварини — тварини, які захищають певну територію від вторгнення представників того ж виду.
Живоро́дний — термін на позначення тварин, у яких ембріон розвивається в організмі матері, тож дитинчата з'являються на світ живими, а не з відкла...
Мо
МоногамніМонога́мія — тип соціальної організації, за якої самець і самиця з однієї переваги віддають одне одному перевагу у спарюванні, ділять гніздо, і, за...
Од
ОдинокийНе
Не мігрантS
починається зМорфометрія. Довжина голови й тіла: 80—92 см, вага: 2,5—4,0 кг.
Опис. Хутро строкате сіре; нижні частини тіла блідо-сірі, голова рудувата, з білими цяточками. Ноги світло-коричневі з непримітними темно-коричневими або кремовими смугами. Хвіст довгий і пухнастий з чорним кінчиком. На підборідді чорна пляма. Вуха великі.
Мешкає в степах, пампасах, чагарникових місцевостях Чилі та Аргентини, ввезений на Фолклендські острови. Як правило, вони населяють рівнини і невисокі гори, але, як повідомляється, досягають 3500—4000 м над рівнем моря. Lycalopex griseus нечутливі до дуже різних кліматичних режимів, маючи діапазон поширення від помітно спекотних і сухих областей, таких як прибережна пустеля Атакама на півночі Чилі (менше 10 мм середньорічної кількості опадів, 22 °C — середньорічна температура) до вологих регіонів помірного лісу Вальдівіан (2000 мм — середньорічна кількість опадів, 12 °C — середньорічна температура) і холодної Вогняної Землі (близько 400 мм — середня річна кількість опадів, 7 °C — середньорічна температура).
Головною загрозою для Чілли є комерційне мисливство. На вид полюють за його шкуру в Аргентині й Чилі. Іншою загрозою є дорожній рух. Вид присутній у щонайменше шістьох охоронних територіях на центральному заході Аргентини. У Чилі вид присутній у 30 природоохоронних територіях.