Каню́к пусте́льний. (Parabuteo unicinctus ) — середнього розміру хижий птах з роду пустельних канюків підродини канючних (Buteoninae). У природі поширений переважно по всій території Північної Америки та, частково, Південної, іноді цей вид відмічають в Європі. Дуже поширений як ловецький птах. Англійська назва англ. Harris's hawk (канюк Гарріса) дана птахові на честь британського орнітолога Едварда Гарріса.
Де
ДенніМ'
М'ясоїдніМ'ясоїдні — тварини, що живляться переважно м'ясом. Цим вони відрізняються від травоїдних, що споживають в основному рослинну їжу, а також від всеї...
Де
ДеревнийХи
Хижак-переслідувачЗг
Зграйні мисливціAl
AltricialТе
Територіальні твариниТериторіальні тварини — тварини, які захищають певну територію від вторгнення представників того ж виду.
На
НаземнийЯй
ЯйцекладніЯйцекла́дні твари́ни — тварини, що при розмноженні відкладають яйця, в яких на момент залишення організму матері ступень розвитку ембріону незначни...
Пл
ПланерувальникиМо
МоногамніМонога́мія — тип соціальної організації, за якої самець і самиця з однієї переваги віддають одне одному перевагу у спарюванні, ділять гніздо, і, за...
Со
СоціальнийІє
ІєразхічніІєрархія домінування в етології та соціальній психології — класифікація групи особин за їх рангом у соціумі, владою або престижем.
Не
Не мігрантH
починається зПустельний канюк за розміром дещо більший від сапсана та менший від канюка червонохвостого. Довжина тіла 46—59 см, розмах крил 103—120 см. Самиця зазвичай на третину більша від самця. Забарвлення темно-коричневе з каштановими плечима, низом крил та стегнами. Хвіст при основі світлий, потім іде темна смуга, і на кінці знов світлий. Покривні пера хвоста світлі. В сидячій позиції має струнку поставу, з довгим хвостом та довгими ногами. Голова відносно невелика з потужним гачкуватим дзьобом. Восковиця світло-жовта, ноги жовті з потужними пазурами.
Трапляється в пустельно-чагарникових ландшафтах, мескітових заростях, напівпустелях, а в Латинській Америці також на болотах, у мангрових заростях, часто на краю заростей на високих деревах, стовпах. Протягом року тримається переважно одного місця, без сезонних міграцій. Протягом часу спостерігається поступове зменшення популяцій через втрату оселищ, але також помічене вторинне освоєння видом загосподарених територій.
Тримаються стійкими групами, в яких домінуючу роль утримує самиця, за нею в ієрархії йде самець і тоді пташенята торішніх виводків. Групи налічують від 2 до 7 особин. Канюк пустельний не лише полює групами з певною тактикою, але група також співпрацює в побудові гнізд. Жоден інший хижий птах не має такої виробленої тактики групового полювання, як цей канюк..
Канюк пустельний живиться птахами, ящірками, дрібними тваринами та великими комахами. Завдяки груповому полюванню, група канюків здатна вполювати й більшу здобич, як от дорослих зайців, велику блакитну чаплю чи навіть глушця. Середня вага здобичі становить близько 800 г. Встановлено, що розмір їхнього дзьоба та лап пропорційно більші, аніж у хижаків подібного розміру — Buteo regalis, канюка червонохвостого та Geranoaetus albicaudatus, середня здобич яких становить відповідно 500, 300 та 200 г. Мисливську тактику канюка пустельного вважають пристосуванням до виживання у бідних на здобич пустельних екосистемах.
Гніздо канюка пустельного, звите з паличок, коріння, кори та інших рослинних решток і вистелене мохом та корінцями, звичайно розміщене на деревах, кущах або кактусах. Будівництвом гнізда займається переважно самиця. Вона відкладає 2-4 білих або біло-блакитних, іноді поцяткованих яєць. А вже пізніше в догляді за кладкою можуть брати участь троє птахів.
