Мака́ка лісови́й, або магот, або бербер (Macaca sylvanus ) — вид приматів з роду Макака (Macaca ) родини Мавпові (Cercopithecidae). Єдина мавпа, що проживає на північ від Сахари й у Європі.
Де
ДенніВс
ВсеїдніВсеї́дні, або пантофа́ги — тварини, в типовому раціоні яких присутня їжа як рослинного, так і тваринного походження. Деякі з представників всеїдних...
Де
ДеревнийAl
AltricialЗо
ЗоохоріяДе
ДереволазиНа
НаземнийТе
Територіальні твариниТериторіальні тварини — тварини, які захищають певну територію від вторгнення представників того ж виду.
Жи
Живородні твариниЖиворо́дний — термін на позначення тварин, у яких ембріон розвивається в організмі матері, тож дитинчата з'являються на світ живими, а не з відкла...
По
ПолігінандріяСо
СоціальнийІє
ІєразхічніІєрархія домінування в етології та соціальній психології — класифікація групи особин за їх рангом у соціумі, владою або престижем.
Не
Не мігрантB
починається зМаксимальний розмір 75 см довжина і 16 кг вага. Це макака від жовтувато-коричневого до сірого зі світлішим низом забарвленням. Обличчя темно-рожеве, хвіст рудиментарний. Єдиний безхвостий вид зі свого роду. Пальці передніх кінцівок коротші за пальці задніх. Самиці менші самців.
Проживає в горах Алжиру і Марокко, а також у напівдикому стані в Гібралтарі, куди є давно введеним. Цілком можливо, що введення на Піренейський півострів відбулося під час арабського панування на півдні Іспанії, близько 711 року. Ще у 1960-х роках мешкав у Тунісі, а в історичні часи був поширений по всій Північній Африці від Лівії до Марокко.
Мешкає від рівня моря до 2600 м і є найбільш поширеним на висотах понад 1000 м. Цей вид віддає перевагу висотним кедровим лісам, а також трапляється в дубових лісах, прибережних чагарниках.
Нині загальна популяція складає близько 6000 особин, з них у Марокко мешкає від 4000 до 5000. Макаки, заходячи в міську зону, приваблюють туристів, але водночас, і шкодять.
Це денна тварина, що веде більш-менш порівну деревний і наземний спосіб життя. Проживає в соціальних групах до 80 особин обох статей з середнім розміром 40 осіб.
Харчується фруктами (33 % її споживання), листям дерев (16 %), та іншими частинами рослин (24 %), також їсть безхребетних, переважно хробаків, скорпіонів, а також дрібних комах. В раціоні лісового макаки велику роль відіграють такі рослини як атласький кедр і дуб, які складають понад 50 % від загального обсягу споживання.
Після приблизно 165-денної вагітності, самиця народжує зазвичай одне дитинча, рідше двійню. Новонароджені важать близько 450 грамів. У віці від шести до дванадцяти місяців дитинчата перестають живитися молоком. Самиці досягають статевої зрілості у віці від 3,5 до 4 років, самці — у віці від 4,5 до 7 років. Тривалість життя в дикій природі досягає 22 років.
Гібралтарська популяція на відміну від африканських зростає. На території Гібралтару мешкає близько 230 особин, які проживають в 6 групах по 25—70 тварин. Тваринами опікуються Гібралтарське товариство орнітологічної та природної історії та Ветеринарна клініка Гібралтару. Тварини щоденно отримують прісну воду, овочі, плоди й насіння як доповнення до природних продовольчих ресурсів (листя, оливок, коріння, насіння та квітів), а також забезпечені ветеринарною допомогою. Тварин час від часу ловлять, щоб перевірити стан здоров'я, виміряти розміри тіла, вагу тощо. Нарешті, тварин оздоблюють мікрочипом для ідентифікації. Всі мавпи були сфотографовані й занесені в каталог разом зі знімками й індивідуальними характеристиками. Щороку проводять перепис для оновлення даних і спостереження за відтворенням популяції. Так, відтворення йде добре, чисельність макак Гібралтару неухильно зростає, що, в свою чергу посилює тиск на довкілля в умовах обмеженого ареалу. Тому контроль в області населення є невід'ємною частиною ефективного управління колонії макак Гібралтару.
