Вухата лисиця (Otocyon megalotis ) — хижий ссавець родини псових, єдиний вид роду. Має два ареали, роз'єднані приблизно 1000 км, популяції яких утворюють два підвиди. O. m. virgatus проживає від півдня Судану, Ефіопії і Сомалі вниз через Уганду й Кенію до південно-західної Танзанії. О. m. megalotis поширений від Анголи через Намібію й Ботсвану до Мозамбіку і ПАРу. Два діапазони, ймовірно, були пов'язані в плейстоцені. Цей роз'єднаний розподіл схожий на розподіли інших ендемічних посухостійких видів наприклад, Proteles cristata і Canis mesomelas. Населяє рівнини з невисокою рослинністю й області з голою землею. Але їх також можна зустріти у вкритих чагарником областях. Діапазон обох підвидів перекривається майже повністю з діапазонами термітів родів Hodotermes і Microhodotermes що складають його раціон.
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 460—660 мм, хвіст: 230—340 мм, висота в плечах: 300—400 мм, вага: 3,0—5,3 кг.
Опис. Верхня частина тіла загалом жовто-коричнева з агутієво-сірим покривним волоссям. Горло, низ і внутрішні частини вух бліді. Зовнішні частини вух, маска на обличчі, гомілки, стопи і кінчик хвоста чорні. На додаток до забарвлення, відмінні ознаки включають відносно короткі ноги і величезні вуха (114–135 мм). Великі вуха виконують функцію терморегуляції. Самиці мають 4–6 молочних залоз. Зубна формула: I 3/3, C 1/1, P 4/4, M 3-4/4-5 = 46–50.
Здатні копачі, вони або викопують власну нору або розширюють нори інших тварин. Сім'я може мати більше одного кубла в своєму діапазоні патрулюванні, кожен з кількома входами і камерами і кілька метровими тунелями. У Серенгеті 85 відсотків діяльності відбувається вночі, але в ПАР Otocyon головним чином денний взимку і нічний влітку. Раціон складається переважно з комах, особливо термітів, а також включає інших членистоногих, дрібних гризунів, яйця, молодих наземних птахів і рослинний матеріал. В одній частині центральної Кару близько половини їжі це рослинний матеріал, особливо дикі плоди. Групи зазвичай складався з пари дорослих в супроводі їх потомства однорічного і більш старшого віку. Кілька спостережень припустили, що іноді з самцем можуть бути 2 дорослі самиці. Незнайомці тієї ж статі в цілому були ворожі. Контакт між членами групи підтримувався м'яким свистом. Спілкування також включає в себе візуальну сигналізацію, в основному, великими вухами і хвостом. Не спостерігалося, щоб Otocyon megalotis пив із відкритих джерел води. Вухаті лисиці не спостерігалися при хованні їжі, вони не борються за продукти харчування і в зоопарках зазвичай відмовляються від надлишків м'яса. В одному зоопарку, вухату лисицю годували кониною, живими мишами, фруктами, вітамінами та мінералами.
І в Серенгеті і в Ботсвані, пологи відбуваються в основному з вересня по листопад, але щенята були зареєстровані в Уганді в березні і відтворення можуть відбуватись цілий рік в деяких частинах Східної Африки. Вагітність, як правило, триває 60—70 днів. Приплід містить 2—6 малюків. Новонароджені важать близько 100—140 грам, і відлучення від молока відбувається приблизно у віці 10 тижнів. Молодь потім починає харчуватися разом з батьками. У неволі одна особина жила 13 років і 9 місяців.
У південній частині Африки основною загрозою є полювання на шкури або тому, що вони сприймаються як хижаки дрібної худоби. Комерційне використання дуже обмежена, але взимку шкури ціняться і продаються як ковдри. Вони також продаються як мисливські трофеї в ПАР. Живе в охоронних територіях в Ботсвані, Ефіопії, Кенії, Намібії, ПАР, Танзанії, Уганді і Зімбабве.