Чирянка блакитнокрила

Ареал розмноження простягається від східно-центральної Аляски та півдня району Макензі на схід до південного Квебеку та південного заходу Ньюфаундленду. У прилеглих Сполучених Штатах він розмножується від північного сходу Каліфорнії на схід до центральної Луїзіани, центрального Теннессі та Атлантичного узбережжя. Західна чирянка блакитнокрила населяє частину ареалу гніздування на захід від Аппалачських гір. Атлантична чирянка блакитнокрила гніздиться вздовж Атлантичного узбережжя від Нью-Брансвіка до острова Пі, штат Північна Кароліна. 

Вони мігрують зграями на зимівлю на південь від ареалу розмноження. Під час міграції деякі птахи можуть пролітати великі відстані над відкритим океаном. Часом випадково залітають до Європи, де за їхніми жовтими ногами їх можна чітко відрізнити від інших чирянок — малої та великої. Останніми роками щорічно трапляються зальоти до Великої Британії та Ірландії. Чирянка блакитнокрила зимує від Південної Каліфорнії до західного та південного Техасу, узбережжя Мексиканської затоки до Атлантичного узбережжя, Карибського басейну та ще далі на південь до Центральної і Південної Америки. Часто можна побачити зимівлю на півдні, аж до Бразилії та центральної Чилі.

Чирянки блакитнокрилі мешкають на береговій лінії частіше, ніж у відкритих водах, і віддають перевагу спокійній воді та повільним струмкам, напротивагу швидкій течії. Вони мешкають на внутрішніх болотах, озерах, ставках, басейнах і мілководних струмках з густими заростями рослинності. У прибережних районах розмноження відбувається на солоно-болотних луках із прилеглими ставками або струмками. Чирянка блакитнокрила використовує камені, що вистають над водою, хатки ондатр, стовбури або гілляки повалених дерев, голі ділянки берегової лінії або болота для відпочинку.

Чирянки блакитнокрилі зимують на мілких внутрішніх прісноводних та прилеглих до моря солоних болотах. Гнізда будують на сухому ґрунті на трав'янистих ділянках, таких як луки, сіножаті та масиви осок і очеретів. Вони також можуть гніздитися в місцях з дуже дрібною, рідкою рослинністю. Чирянки блакитнокрилі зазвичай гніздяться в межах парусот метрів від відкритої води; проте гнізда були знайдені на віддалі до 1,6 км від води. Там, де середовище проживання хороше, вони гніздяться групами.

Чирянки блакитнокрилі часто використовують густі зарості рогози та очерету для втечі і схованки. Злакові і осокові луки та сіножаті є місцями гніздування цих качок. Ерік Фріцел повідомив, що гнізда чирянок, розташовані у розрідженому трав'яному покриві, були більш успішними, ніж у густому покриві. Успіх гніздування становив 47% на пасовищах і 14% на непасовищних луках.

Чирянка блакитнокрила в основному зустрічається в північних преріях та паркових зонах. Це найпоширеніша качка у змішаних трав'яних преріях Дакоти та прерійних провінціях Канади. Чирянка блакитнокрила зустрічається також у заболочених місцевостях бореальних лісових асоціацій, преріях низькорослих трав, різнотравних луках та листяних лісах.

Ця качка зазвичай населяє водно-болотні угруповання, в яких переважають куга (Scirpus spp.), рогіз ( Typha spp.), рдесник ( Potamogeton spp.), осока (Carex spp.), рупія морська (Ruppia maritima ) та інша лучна і водна рослинність. Під час линьки вона часто ховаається серед обширних заростей очерету та рогозу. Чирянка блакитнокрила віддає перевагу гніздуванню на територіях з переважанням злаків (Poa spp.). Сіножаті, рослинні угруповання Ceonothus cuneatus та осок також важливі як місця гніздування.